Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 1268. Прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судов акт: Спадкоємець вважається таким, що проживав разом із спадкодавцем і прийняв спадщину, навіть, якщо перебував у тривалому відрядженні, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини (ВССУ від 2 листопада 2016р., № 716/309/14-ц)

Трапилась життєва поширена серед заробітчан ситуація, коли помирають батьки – спадкодавці, а діти та онуки, перебуваючи за кордоном не мають можливості вчасно прийняти спадщину. І через деякий час все ж таки повертаючись на Батьківщину для вирішення цього питання стикаються з тим, що інші родичі, наступних черг спадкування, вже вступили «за них» у права спадщини та навіть успіли подарувати чи продати нерухомість. Починаються суди та інші неприємні речі…

ВССУ продемонстрував новаторське розуміння частини 3 ст. 1268 ЦК України – «прийняття спадщини», яка передбачає, що «спадкоємець, який постійно проживав разом Із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.»

Так, розтлумачено поняття «постійно проживав разом із спадкодавцем». ВССУ підкресли, що тривалість спільного проживання спадкодавця із спадкоємцем законом не визначена та необхідно розрізняти: місце проживання та місце перебування особи. Місце проживання підтверджується реєстрацією, яка в даній справі і у спадкодавця, і у спадкоємця (позивача) була спільною. Місце перебування, в даній справі це відрядження за кордон, яке може тривати роки, проте не впливає на прийняття спадкоємцем спадщини. ВССУ прийшов до висновку, що спадкоємець, перебуваючи за кордоном все одно вважається таким, що прийняв спадщину навіть, якщо повернувся з відрядження після закінчення строку для її прийняття, не заявив про сам факт її відкриття, та не вчинив жодних юридично значимих дій для прийняття спадщини.

Таким чином, такий спадкоємець має право власності на майно спадкодавця, яке вже було "успадковано" родичами наступних черг, і може звертатись із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, тобто з позовом до цих родичів.

Ось, такий суперечливий підхід до процедури прийняття спадщини. Слово за Верховним Судом України.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні статті
Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0