Стаття, що коментується, встановлює загальні правила набуття права власності на бездоглядну домашню тварину. Так, в залежності від виду, до якого відноситься домашня тварина, встановлюється строк, після закінчення якого право власності переходить до особи, що знайшла тварину. Для робочої худоби (коні, буйволи тощо) та великої рогатої худоби (корови, бугаї тощо) такий строк становить шість місяців. Для інших видів домашніх тварин (собаки, кішки тощо) такий строк становить два місяці. Однак навіть по закінченні вказаних строків, право власності в особи, яку утримує тварину, буде виникати лише за наявності двох умов. По-перше, за цей час не виявлений власник цих тварин, по-друге, він не заявляє про своє право на них. Тобто, якщо пройшов вказаний вище строк і наявною є хоча б одна з названих умов — право власності на домашню тварину переходить до особи, що її знайшла.
В тих випадках, коли людина не може або не хоче утримувати знайдену тварину і відмовляється від набуття права власності на неї, ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.