Стаття, що коментується, закріплює в собі правила, згідно яких порука та застава, встановлена іншою особою, припиняються, якщо при переведенні боргу поручитель або заставодавець не дали згоди відповідати за нового боржника. Дані правила окремо повторюються у ст. 559 ЦК відносно поруки.
На відміну від викладеного договірні умови про неустойку та завдаток, а також і про притримання, які відрізняються від поруки та застави тим, що не пов´язані з інтересами третіх осіб, продовжують своє існування. Самостійний характер зобов´язання банківської гарантії (ст. 562 ЦК) дає змогу зробити висновок, що і вона при переведенні боргу зберігає свою силу.
Викладені у ст. 523 ЦК норми не є новими для цивільного законодавства України, адже вони були прямо закріплені в ст. 201 ЦК 1963 р. Разом з тим Законом України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р. передбачалось інше правило: будь-яка застава зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу (ст. 27 Закону). До моменту набрання чинності ЦК застосуванню підлягали саме останні правила, викладені в Законі. З набранням чинності ЦК згадані норми Закону втрачають свою силу.
За загальним правилом застава, яка надана первісним боржником, зберігає свою силу. При цьому первісний боржник у зобов´язанні буде займати місце майнового поручителя (ст. 583 ЦК, ст. 11 Закону України «Про заставу»). У випадку подальшої заміни боржника у зобов´язанні, забезпеченого такою заставою, остання припиняється за правилами пункту першого даної статті.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: У разі смерті боржника, кредитор, повинен отримати від поручителів та/або іпотекодавців згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, а інакше - порука та/або іпотека визнаються припиненими. (ВП ВС № 570/3891/14 від 04.07.2023 р.)
Боржника не стало, і спадок - житловий будинок, прийняла його єдина спадкоємиця - малолітня донька. Після смерті боржника, ні його поручителі, ні іпотекодавець не надали згоди на забезпечення виконання зобов'язання новим боржником - донькою-спадкоємицею. Також, виявилось, ще в 2013 році банк уклав із боржником додаткову угоду до кредитного договору, якою збільшив період нарахування процентів за користування кредитними коштами. Тому поручителі звернулись із зустрічним позовом про визнання поруки припиненою, відповідно до статті 559 ЦК України. Крім того, до суду із зустрічним позовом звернувся й іпотекодавець - про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, обгрунтовуючи тим, що після смерті новим боржником за кредитним договором є його малолітня спадкоємиця, проте іпотекодавець не погодився відповідати за нового боржника. Тому іпотека в силу статті 523 ЦК України та Закону України «Про іпотеку» припинилася. Треба сказати, що раніше - у 2019 році постановою суду в іншій справі стягнуто з малолітньої доньки-спадкоємиці у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 239 052,50 грн. Читати повністюУ лютому 2014 року банк, а потім його правонаступники, звернулися до суду з позовом до боржника, поручителя та іпотекодавця про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Боржник колись взяв кредит у розмірі 7 350 000 грн зі сплатою 23 % річних та кінцевим терміном повернення не пізніше 2014 року. Проте гроші не повертав. Кредит було забезпечено порукою, а також іпотекою, предметом якої був ресторанно-готельний комплекс та земельна ділянка.