Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок

1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Відеозйомка службової особи - головного лікаря без його згоди - не є порушенням, оскільки гарантії ст. 307 ЦК України не розповсюджуються (Васильківський районний суд Дніпропетровської області справа № 172/798/20 від 12.01.2021 р.)

Багатьом відома гарантія зафіксована в статті 307 ЦК України - “фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою”. Водночас, судова практика містить багато виключень, зокрема, стосовно службових осіб (справа № 642/1849/18 - про відеозйомку лікаря педіатра в робочий час, № 266/7343/18 - про відеоспостереження машиніста тепловозу на робочому місці) - в яких відеозйомка службових осіб в робочий час не визнана порушенням. В цьому рішенні суд не визнав порушенням відеозйомку головного лікаря та пост в “Фейсбуці” стосовно розмови з ним на відео.

Фабула судового акту: Позивач, будучи головним лікарем, забороняв своїм лікарям давати направлення на обстеження в обласну лікарню без аналізу на COVID-19. Його зняв на відео один із відвідувачів лікарні, якому необхідно було направлення. Позаяк, цей відвідувач, не дочекавшись видачі направлення, в цей же день опублікував в соціальній мережі «Facebook.com» зняті таємно, без згоди лікаря, фото- та відео матеріали спілкування з ним.

Як вказує позивач - згоди на зйомку він не надавав (хоча, як було встановлено проти зйомки і не заперечував), а також - не надав згоди і на розміщення в мережі Інтернет фотографій та відео з його зображенням. Зйомка відбувалась у службовому кабінеті позивача.

Лікар просив припинити публічний показ його фото-, відео- та компенсувати моральну шкоду у 6000 грн. Вказував, що відеозйомка у лікарні неприпустима, оскільки це є "потенційно чутливим" місцем.

Суд не задовольнив позов головного лікаря - відмовив. У мотивувальній частині рішення суд обґрунтував наступним:

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»- кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь.

  1. Спілкування відбувалося у службовому кабінеті директора комунального закладу, що не є "потенційно чутливим" місцем у розумінні чинного законодавства.
  2. Позивач є директором, тобто є службовою особою, керівником комунального закладу охорони здоров`я. Діяльність позивача як службової особи полягає в організації роботи районної лікарні, в тому числі й з надання якісних послуг населенню у сфері охорони здоров`я. При цьому вказані послуги надаються широкому колу осіб, які є жителями територіальної громади. Отже така діяльність має ознаки публічності, а тому на позивача, як службову особу не можна розповсюджувати гарантії, передбачені ст. 307 ЦК України.
  3. Розповсюджений сюжет не містить будь-яких даних щодо особистого життя позивача, а стосується лише його професійної діяльності як службової особи у сфері надання послуг населенню району з охорони здоров`я.

Отже у цій справі: Суд не встановив порушення ст. 307 ЦК України в діях відповідача, який знімав головного лікаря та виклав потім ці матеріали у соціальну мережу - оскільки на головного лікаря, як службову особу в процесі виконання ним службових обов’язків не можна розповсюджувати гарантії, передбачені ст. 307 ЦК України.

Разом із тим, практика ЄСПЛ більш ґрунтовно підходить до встановлення порушення статті 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) у подібних питаннях (зокрема, справа Антовіч і Міркович проти Чорногорії), вважаючи, що відеоспостереження за працівником на робочому місці, будь то приховане чи ні, повинно розглядатися як значне вторгнення в приватне життя співробітника, а значить повинно бути виправданим законом, переслідувати законну ціль і бути необхідним в демократичному суспільстві.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0