3. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Найбільш важливою є відповідальність зберігача за втрату, нестачу чи ушкодження речей, прийнятих, ним на збереження. При цьому відповідальність особи, що робить послуги щодо збереження на сплатній основі, і особливо професійного зберігача, істотно відрізняється від відповідальності безоплатного зберігача та непрофесійного зберігача. Особи, що не відносяться до професійних зберігачів, відповідають за втрату, нестачу й ушкодження майна поклажодавця лише при наявності своєї провини, що передбачається відповідно до загального цивільно-правового правила. Професійні зберігачі відповідають за схоронність майна незалежно від провини. Дане положення відповідає загальному правилу ЦК про можливість відповідальності осіб без вини (ст. 614 ЦК). Крім дії нездоланної сили, професійний зберігач звільняється від відповідальності за втрату, нестачу чи ушкодження майна ще й тоді, коли це відбулося через властивості майна, про які зберігач, приймаючи його на збереження, не знав і не повинен був знати, або в результаті наміру чи грубої необережності поклажодавця (ч.2 ст.950 ЦК).
Важливе значення відіграє правило, що якщо втрата, нестача, ушкодження майна відбулися після того, коли поклажодавець зобовязаний забрати майно, то зберігач відповідає лише при наявності з його боку наміру чи грубої необережності (див.ст.948 ЦК та коментар до неї).
page
youtube
