Стаття 607. Припинення зобов'язання неможливістю його виконання

1. Зобов´язання припиняється неможливістю його виконання у зв´язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Стаття, що коментується, передбачає, що неможливість виконання, тобто здійснення дій, що складають зміст зобов´язань, може бути як фактичною, так і юридичною. Неможливість виконати зобов´язання в натурі може бути в силу різних обставин фактичного характеру, зокрема загибелі індивідуально-визначеної речі, що складає предмет зобов´язання. Неможливість виконання припиняє зобов´язання, якщо вона викликана обставинами, за які боржник не відповідає (наприклад, вина кредитора — ст. 616 ЦК). Якщо ж неможливість виконання виникла внаслідок порушення боржником зобов´язання, то воно не припиняється, а трансформується в додаткові обов´язки (відшкодувати заподіяні збитки, сплатити штраф тощо). Неможливість виконання розрізняється за часом її виникнення: вона може бути первісної, тобто існувала в момент, коли зобов´язання повинне було виникнути, і наступної, що наступила вже в період дії зобов´язання. Стаття, що коментується, має на увазі тільки наступну неможливість виконання, оскільки при первісній зобов´язання взагалі визнається не виниклим. При відсутності своєї вини кредитор вправі вимагати повернення виконаного за договором. Таке рішення відповідає положенням Глави 83 ЦК, тому що боржник у зазначеному випадку виявляється в положенні особи, яка безпідставно збагатилася. Дія статті, що коментується, не поширюється на грошові зобов´язання, оскільки до них незастосовне поняття неможливості виконання в натурі.