2. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.
1. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомки, який передбачений ст. 307 ЦК, є істотною гарантією реалізації багатьох особистих немайнових прав: права на індивідуальність (ст.ЗОО ЦК), права на особисте життя (ст.301 ЦК), права на повагу до гідності та честі (ст.297 ЦК), права на недоторканність ділової репутації (ст.299 ЦК) тощо.
Під поняттям «фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомка» слід розуміти процес фіксації фактів на відповідні фото-, кіно-, теле-, чи відеоносії. Оскільки процес відповідної зйомки може суттєво порушувати певні особисті немайнові права фізичної особи, то ЦК визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода фізичної особи може виражатись як у письмовій так і в усній формі, в залежності від обставин, при яких провадиться відповідна зйомка.
В окремих випадках згода особи на зйомку припускається, тобто фізична особа вважається такою, що погодилась на зйомку, аж поки вона не висловить своє заперечення проти цього. До таких випадків презумпції згоди на знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку належать зйомки, які проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. У випадку, коли фізична особа заперечила щодо її фіксації на відповідну плівку, то зйомка повинна бути припинена, а моменти з її участю вилучені. І при цьому зовсім не важливо, чи ця зйомка проводилась відкрито, чи методом «прихованої камери».
Але окрім випадків заборони зйомки ЦК також надає фізичній особі можливість захисту і у випадку, коли вона попередньо погодилась на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку. В цьому випадку фізична особа має право вимагати припинення її публічного показу в тій частині, в якій це стосується її особистого життя. Це означає, що, наприклад, коли відзнятий цикл передач про відому людину, в одній з яких він поширив інформацію, яка стосується його особистого життя, а потім передумав щодо оприлюднення цієї інформації, то він вправі вимагати від відповідної телерадіокомпанії вилучення даної частини інтерв´ю з даного циклу. Аналогічно, коли фотомитець здійснив серію знімків і створив виставку, то будь-яка особа, яка вважає, що та чи інша фотографія з її зображенням якимось чином порушує її право на особисте життя, то вона вправі вимагати вилучення цієї фотографії з виставки. Зрозуміло, що процес демонтажу відзнятого матеріалу чи виставки є доволі тривалим та складним, і тому особи, які проводили відповідні зйомки за попереднім погодженням з фізичною особою мають повне право вимагати від останньої відшкодування всіх витрат, що пов´язані з демонтажем виставки чи запису. До переліку даних витрат слід відносити як реальні збитки, так і упущений дохід, а також моральну шкоду.
Право на проведення фото-, кіно-, теле- чи відеозйомок виключно за згодою особи в окремих випадках, що прямо передбачені в законі, може бути обмежене. Так, наприклад, оперативні підрозділи для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених ст.6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підстав мають право здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки (п.11 ч. І ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).
2. Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та інших художніх творах, як і способи захисту фізичної особи, передбачені ст.307 ЦК також спрямована на повний, всебічний та своєчасний захист різноманітних особистих немайнових прав фізичної особи. Однак відмінність між цими видами охорони інтересів полягає, насамперед, в тому, що в осіб, які здійснюють фіксацію зображення фізичної особи, різний рівень творчого підходу до цього процесу. Якщо у випадках, передбачених ст.307 ЦК, маємо справу з механічним відтворенням зображення фізичної особи, то у випадку, що передбачений ст. 308 ЦК рівень фіксації носить вже творчий підхід. Так, наприклад, і в першому, і в другому випадку фіксація зображення фізичної особи може здійснюватись на фотоплівку. Але в останньому випадку ми маємо справу не з механічним фотографічним відтворенням об´єктивної реальності, а з певним творчим підходом до цього процесу (художнє фотографування, ретуш, комп´ютерна обробка фотографій тощо). Тобто ми маємо справу з художнім твором, що суттєво впливає на рівень складності цієї роботи.
Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях, інших художніх творах, наприклад, картинах, скульптурах, воскових фігурах, чеканках, різьбленнях, вишивках, іконах тощо здійснюється шляхом заборони публічного показу, відтворення та розповсюдження без волі на те цієї особи. При цьому охорона інтересів особи за ст. 308 припускає не стільки згоду на зображення фізичної особи на цих художніх творах, скільки дозвіл на публічне поширення цього твору. У випадку смерті фізичної особи згоду на такий публічний показ, відтворення та розповсюдження художнього твору можуть дати діти, вдова (вдівець), а якщо їх немає, — батьки, брати та сестри померлого. Згода зазначених осіб носить вирішальне значення також і у випадку, коли померла особа за життя дала свою згоду на публічний показ, відтворення чи розповсюдження цього художнього твору. Так вказані особи мають право, відшкодувавши витрати особи, яка здійснювала публічний показ, відтворення чи розповсюдження художнього твору відкликати попередню згоду померлого.
По-іншому ЦК вирішує питання, коли фізична особа позувала авторові за плату, наприклад, натурщик. В цьому випадку художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без згоди зображеної фізичної особи. Однак і в цьому випадку фізична особа, яка позувала авторові фотографії, іншого художнього твору за плату, а після її смерті — її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов´язаних із цим збитків.
Обмеженням цього права є передбачена у п. З ст. 308 ЦК можливість розповсюдження фотографії без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів (наприклад, служба розшуку загублених дітей) або інтересів інших осіб (наприклад, оголошення про розшук небезпечного рецидивіста).
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Використання чужого фото є правомірним, якщо його попереднє розміщення зображеною особою у соціальній мережі було публічним, або за згодою осіб, які своїми діями зробили таку інформацію відкритою. (ВС КЦС № 214/11028/21 від 19.07.2023 р.)
Позивачка зазначала, що має власну сторінку в соціальній мережі «Facebook», на якій вона публікує різного роду дописи та особисті фото. Її акаунт має обмеження конфіденційності (обмеженість доступу для осіб, які не є її підписниками), а також заборону коментування та поширення (репосту) розміщених нею публікацій, зокрема й фото. Після того, як 19 квітня 2020 року позивачка опублікувала фото, на якому зображені вона, її чоловік та їх знайомий - настоятель храму, позивачка виявила що відповідачка опублікувала допис, з критикою її чоловіка, як керівника ритуального підприємства, під яким розмістила це фото. Зазначена публікація була розміщена відповідачкою на сторінці, яка відкрита для перегляду необмеженого кола осіб та на неї підписано понад 4 500 осіб. Публікація містить 20 коментарів, її поширили інші користувачі соціальної мережі 43 рази та відреагували на публікацію з фото 291 раз. Хоча у дописі не йшлося про неї - проте вважала, що на фото зафіксовані не тільки відомості про її сімейний стан, а й релігійні переконання, які є персональними даними та не можуть бути розголошені без її згоди. Фото не містило інформації про джерело його отримання, дату створення, наявність згоди автора фото на його розміщення. Втручання у своє особисте життя і порушення особистих немайнових прав оцінила у 100 тис. грн. моральної шкоди. Відповідач, як отримала позов, фото обрізала, залишивши на ньому лише чоловіка - керівника КП. Також до суду звернувся чоловік позивачки - керівник ритуального КП, вимагаючи визнати неправомірним та припинити використання тою ж відповідачкою його фотографій, зобов’язати її їх видалити, спростувати поширення негативної інформації, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію і також відшкодувати йому моральну шкоду - 150 тис. грн. Так, відповідачка постійно викладала пости, щодо наявності схем вимагання з людей більших ніж встановлено рішенням міської ради цін на “могили”, без надання квитанцій, бюрократичні труднощі, які змушують родичів померлих платити більше та інші подробиці конфлікту в місті Кривий Ріг, центром якого було ритуальне комунальне підприємство, очолюване позивачем. Пости відповідачки зводились до викладення свідчень підписників, коментарів, та набирали значних переглядів, реакцій та коментарів. Читати повністюДружина керівника комунального ритуального підприємства подала позов до суду де просила визнати неправомірним використання її фотозображення, розміщеного на її сторінці в «Facebook», зобов`язати видалити таке зі сторінки відповідачки, а також усі коментарі, фото під цією публікацією, що стосуються її персональних даних, а саме про приватне (сімейне) життя, заборонити відповідачці подальше використання фотографій позивачки та стягнути на її користь 100 000, 00 грн. моральної шкоди.