Приймання виконаних робіт здійснюється в порядку, встановленому законом і договором будівельного підряду. У тих випадках, коли замовником за договором виступала державна організація або будівництво велося цілком або частково за рахунок бюджетних асигнувань, здавання-прийняття робіт провадиться в два етапи: спочатку об´єкт приймається робочою комісією, сформованою замовником і підрядником за участі проектувальника і представників уповноважених державних органів, а потім — державною приймальною комісією, склад і рівень якої визначається залежно від кошторисної вартості будівництва і призначення об´єкта. Якщо ж будівництво велося за рахунок приватних джерел фінансування, приймання може провадитися в один етап з обов´язковою участю представників уповноважених державних органів І органів місцевого самоврядування.
Обов´язок із організації і проведення приймання результату робіт покладається на замовника, якщо інше не передбачено договором. Замовник повинен забезпечити участь у приймальній комісії представників відповідних органів і зацікавлених організацій, виділити обслуговуючий персонал, забезпечити об´єкт необхідною енергією, сировиною, паливом і т.п. Усе це замовник робить за свій власний рахунок, якщо інше не передбачено в договорі. Приймання закінченого будівельного об´єкта повинні бути організовані замовником у гранично короткий термін після одержання від підрядника повідомлення про готовність результатів будівельних робіт до здачі. Прострочення замовника з приймання об´єкта, по-перше, переносить на нього ризик випадкової загибелі результату робіт і, по-друге, дає підряднику право вимагати відшкодування понесених збитків.
У договорі сторони можуть узгодити окремі стадії приймання (готовність будівельно-монтажних робіт, устаткування після випробувань, пусконалагоджувальних робіт і ін.); визначати зобов´язання сторін про забезпечення належних умов для проведення приймання-здачі робіт, випробування устаткування. Якщо приймально-здавальні випробування вимагають координації учасників чи присутності представників виготовлювачів технологічного устаткування, підрядник подає програму іспитів.
Здавання-прийняття об´єкта будівництва оформляється спеціальним актом, що підписується сторонами, а також представниками уповноважених державних органів. Відмова сторони від підписання акта про приймання не виключає оформлення здачі об´єкта. Про це в акті робиться особлива позначка й акт підписується іншою стороною. Такий однобічний акт здачі чи приймання результату роботи має юридичну чинність доти і стільки, доки й оскільки за позовом другої сторони він не визнаний судом недійсним. Рішення суду залежить від того, чи визнає суд мотиви відмови від підписання акта обґрунтованими чи ні.
Із моменту приймання об´єкта за актом замовником він переходить у його володіння і розпорядження. Замовник бере на себе ризик можливого руйнування чи ушкодження прийнятого об´єкта. Однак підрядник після оформлення акта приймання, а в необхідних випадках — після ствердження акта у встановленому порядку, не звільняється від виконання договірних зобов´язань, що не були ним належним чином виконані. Тому замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об´єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Роботи вважаються прийнятими за підписаним в односторонньому порядку актом за наявності реального їх виконання у разі неотримання у встановлений строк обґрунтованої відмови замовника про неприйняття таких (ВС КГС № 910/16308/20 від 17.08.2021 р.)
Сторонами було укладено договір підряду, за умовами якого виконавець зобов'язувався на свій ризик із своїх матеріалів виконати і передати замовнику комплекс робіт, а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити виконані роботи. Відповідно до умов договору - виконавець щомісячно мав надавати замовнику для погодження - окрім іншого - два екземпляра актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), підписаних зі свого боку та письмово погоджених: технічним наглядом, начальником дільниці та інженером виробничого-технічного відділу замовника. В свою чергу замовник зобов’язувався протягом 10 робочих днів з моменту отримання підписаних з боку виконавця актів, забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку акта приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в). При виникненні зауважень до виконаних робіт замовник у вказаний термін мав надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від прийому робіт та підписання акта приймання виконаних будівельних робіт. Відповідно до Договору - підписаний уповноваженими представниками обох сторін акт, є підставою для сплати замовником вказаної в акті вартості робіт. У зв’язку із несплатою виконавцю за виконану роботу - він звернувся до господарського суду про стягнення 1 439 453,50 грн. із замовника. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним було складено акти виконаних будівельних робіт (4 штуки) тому виконавець вважав, що роботи ним виконані та є такими, що прийняті відповідачем, тому підлягають оплаті. Акти були підписані в односторонньому порядку виконавцем та неодноразово направлялись замовнику, проте підписані замовником не були. Також матеріали справи не містили мотивованої відмови відповідача від приймання робіт та підписання акта виконаних робіт (доказів направлення на адресу позивача такої). Читати повністюУ цьому рішення ВС КГС не відступив від попередніх висновків - і підтвердив позицію, що саме на замовника покладено обов’язок прийняття робіт або надання заперечень щодо їх прийняття. При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.
Аналізуйте судовий акт: ВГСУ: Вимога підрядника про зобов’язання замовника підписати акти виконаних робіт НЕ є правильним способом захисту права незважаючи на те, що такий обов’язок замовника передбачений договором підряду (ВГСУ у справі № 922/4783/16 від 13 вересня 2017р.
Між комунальним підприємством (замовник) та ТОВ (підрядник) був укладений договір підряду відповідно до умов якого виконані роботи передаються шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт. Без таких актів остаточний розрахунок за виконані роботи не проводиться. Часто в таких випадках підпис з боку комунального підприємства незважаючи на наявність або відсутність підстав ставить за хабар або «откат». Хоча в цій справі судом це не встановлено...
Отже, підрядник звернувся до суду із позовними вимогами зобов’язати замовника прийняти виконані роботи і зобов’язати підписати акти виконаних робіт. Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили такі вимоги, проте суд касаційної інстанції скасував ці рішення і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції підкреслив, що при поданні позову підрядником неправильно обраний спосіб захисту порушеного права, а судами у справі не встановлено чи спрямований позов на захист саме порушеного права або чи підрядник намагається рішення суду встановити юридичний факт.
Так, при поданні позову особа повинна обрати конкретний спосіб захисту права передбачений законом, за допомогою якого суд відновить це право та/або притягне до відповідальності порушника. Якщо спосіб захисту права обраний у позові не передбачений законом і не приводить до відновлення порушеного права, то такий спосіб обраний неправильно, і судом такі вимоги не повинні задовольнятися. При цьому такий спосіб захисту права особи як «зобов’язати підписати акти виконаних робіт» не передбачений ст. 16 ЦК України, ні іншими законами.
Окрім цього відповідно до ч.4, ст. 882 ЦК України – «У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.»
Тобто, у випадку безпідставної відмови замовника підписати акти виконаних робіт підрядник НЕ повинен спонукати замовника це вчинити через суд. Судовий припис замовнику щодо обов’язкового підписання актів не захистить порушеного право підрядника, наприклад, на отримання повної та своєчасної оплати за виконані роботи. У суді підрядник повинен лише констатувати факт безпідставної відмови замовника від підпису актів виконаних робіт, а суд повинен оцінювати такий факт для задоволення чи відмови у задоволенні інших вимог підрядника.