1. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов´язки.
Поняття «речей» для цивільного законодавства завжди мало і має принципове значення, оскільки речі пов´язані з найважливішою складовою предмета цивільного права — майновими правовідносинами. ЦК не включає в себе поняття «речі». У науці цивільного права існує кілька визначень речей як об´єктів цивільних право відношень. Речі — це існуючі незалежно від суб´єкта предметні явища матеріального світу як у їх природному стані, так і створені людиною для задоволення її потреб. Законодавець встановлює правовий режим щодо порядку набуття, володіння, користування, способів і меж розпорядження речами. Залежно від особливостей правового режиму та цільового призначення речей можна навести такі класифікації:
1) Речі, які знаходяться у вільному обігу; речі, обмежені в цивільному обігу (зброя, наркотики, літальні апарати, отруйні речовини); речі, вилучені з цивільного обігу (історичні, культурні цінності, природні ресурси).
2) Речі, що мають індивідуальні ознаки (ознаки, характерні тільки для певної речі) або визначені родовими ознаками (вимірюються числом, вагою, мірою — гроші, вугілля, нафта).
3) Речі подільні (будь яка частина здатна виконувати ту саму функцію, що й річ в цілому. (Кімнати в будинку, сам будинок) та неподільні (річ неможливо поділити без нанесення шкоди (магнітофон, телевізор).
4) Речі рухомі та нерухомі речі (земельна ділянка і все, що пов´язано з землею, будівлі, споруди, ліси, водні об´єкти, повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об´єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації). Усі останні речі слід віднести до рухомих.
5) Речі, які споживаються (при використані знищуються повністю або перетворюються в іншу річ), та речі, які не споживаються (ті, що не втрачають свою фізичну сутність за час користування ними).
Поділ речей має правове значення, оскільки деякі вказані види речей можуть бути предметом лише певних правочинів.