00.00.0000
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 806. Договір лізингу

1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

2. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

3. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Недодержання сторонами договору лізинг транспортного засобу нотаріальної форми посвідчення цього договору тягне зо собою його нікчемнсть (Справа № 353/238/16-ц, 19.07.17)

Успіх лізингового бізнесу в будь-якій галузі багато в чому залежить від правильного розуміння його змісту та специфічних особливостей, їх адекватного відображення в практичних рішеннях. Специалисти відмічають чимало ризиків лізингових операцій, наприклад, валютні ризики, ризик загибелі об’єкту лізингу, його морального старіння, тощо. Ця справа стосується юридичних різиків.

Так позивач (фізична особа) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» (ТОВ, відповідач) про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, між ним та відповідачем було укладено договір майнового лізингу , за умовами якого предметом лізингу мав стати трактор , вартістю 490 000 грн та за умовами якого він сплатив адміністративний платіж у розмірі 49 000 грн, а ТОВ зобов'язалось придбати та передати транспортний засіб. Позивач вважав вказаний договір недійсним, оскільки умови договору є несправедливими, спірний договір не відповідає принципу добросовісності та рівності сторін у договорі, а умови договору містять суттєвий дисбаланс прав та обов'язків сторін договору.

Позов судом був задоволений у повному обсязі, з чим також погодився і ВССУ.

Аргументи суду щодо несправедливого характеру спірного договору зводяться зокрема до наступного:

- ч. 1 ст. 184 ЦК України передбачено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.Таким чином, в порушення вищенаведених норм предмет фінансового лізингу не був визначений належним чином, зокрема відсутні технічні та індивідуальні характеристики трактора, рік його випуску, колір, номер шасі/кузова;

- в пунктах 8.2., 8.3. ст. 8 договору сторонами погоджена вартість предмета лізингу, однак лише на момент укладення договору 18 148,15 доларів США, що станом на дату укладення договору становить 490 000 грн. За умовами договору, вона може бути змінена, в залежності від зміни обмінного курсу долара США до української гривні або у разі зміни відпускної ціни транспортного засобу у продавця;

- відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору є несправедливою умовою договору;

- згідно п. 1.4 ст. 1 договору фінансового лізингу від 04.03.2016 року лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобовязання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобовязаннями відповідає продавець. Проте, в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару.

Крім того судом було правильно встановлено, що доказів наявності у відповідача відповідної ліцензії на здійснення фінансових послуг відповідачем не надано.

І, нарешті, відповідно до частини другої ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15.

Аналізуйте судовий акт: Транспортний засіб в лізинг або як заплатити гроші і не отримати машину (ВСУ від 18 січня 2017 року у справі 6-648цс16)

Фабула судового акту: Наразі на території України поширена незаконна/шахрайська практика продажу транспортних засобів в лізинг.

Все виглядає так.

Ти купуєш транспортний засіб в лізинг. Все офіційно: підписуєш договір, платиш 10 % від суми за оформлення документів та до 50 % від вартості транспортного засобу одним платежем.

Однак надалі ні машини, ні фірми от тільки гроші потрібно по договору платити.

Практика судів захищає ошуканих громадян та стягує кошти.

Висновок простий: такі договори лізингу: НЕДІЙСНІ (НІКЧЕМНІ).

Практика судів для прикладу:

  1. Постанова ВСУ від 18 січня 2017 року у справі 6-648цс16.
  2. Ухвала ВССУ від 19 квітня 2017 року, провадження №6-18697св16.
  3. Рішення Апеляційного суд Харківської області від 20 червня 2017 року, справа №639/1613/16-ц.

Аналізуйте судовий акт: Несправедливі умови договору, це умови які призводять до істотного дисбалансу між договірними права та обов’язками сторін та є підставою для визнання такого договору недійсним (ВСУ від 8 червня 2016 р. у справі № 6-330цс16)

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВСУ у справі за № 6-648цс16: За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу або договору поставки.

За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.

Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемний договір не породжує тих прав і обов’язків, настання яких бажали сторони, й визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 ЦК України.

Положення статті 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події: