Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 313. Право на свободу пересування

1. Фізична особа має право на свободу пересування.

2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

3. Фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну.

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.

{Абзац третій частини третьої статті 313 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

4. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

5. Фізична особа не може бути видворена з обраного нею місця перебування, доступ до якого не заборонений законом.

6. Законом можуть бути встановлені особливі правила доступу на окремі території, якщо цього потребують інтереси державної безпеки, охорони громадського порядку, життя та здоров'я людей.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Батько має право як надати згоду на виїзд дитини за кордон так і в подальшому відкликати таку згоду (КЦС/ВС у справі № 520/11708/19 від 12.02.2021)

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 313 ЦК України та п.п. 1 пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 для перетину кордону особою, яка не досягла 16 років необхідно отримати письмову згоду батьків. Ситуація ускладняється коли батьки не можуть дійти згоди щодо виховання дитини, як це сталося у даному випадку.

У цій справі до суду звернувся позивач (батько), який спочатку надав нотаріально посвідчену згоду на виїзд своєї дитини за кордон (у супроводі матері), а потім, побоюючись того, що дитина не повернеться – згоду відкликав.

Відповідну заяву про відкликання згоди батько направив до Державної прикордонної служби України.

Під час судового розгляду, позивач просив визнати протиправними дії посадових осіб прикордонної служби щодо дозволу на виїзд його малолітнього сина за кордон.

Рішенням судів першої та апеляційної інстанції в задоволенні позову відмовлено. Судами було зазначено, що позивач не має права направляти до Державної прикордонної служби України доручення щодо заборони виїзду з України осіб (через відсутність законодавчої процедури відкликання згоди). Факт направлення нотаріально засвідченої заяви про відкликання згоди не перешкоджає виїздити за межі території України.

Позиція ВС: Законодавство України дійсно не передбачає процедури направлення на адресу прикордонної служби документів щодо відкликання раніше наданої згоди про виїзд дитини до кордон. Разом з тим, одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень є прийняття ними рішень з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням зазначеного, ВС зробив висновок, що, виходячи із загальних засад законодавства, особа має право як надати згоду на виїзд дитини за кордон іншому із батьків так і відмовити у наданні такої згоди чи відкликати таку згоду.

Зважаючи на той факт, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх обставин у справі, зокрема, не залучено у справі матір дитини ВС направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0