Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах:

Стаття 252. Визначення строку та терміну

1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Якщо у договорі строк виконання визначається «ДО» настання терміну, то останнім днем виконання буде день, що передує цьому терміну; коли у тексті договору визначено «ПО», то останнім днем виконання є саме цей день (Справа № 910/21225/15, 13.12.16)

Позовні вимоги в цій справі обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих за договором зобов'язань по поставці товару, у зв'язку із чим до стягнення з відповідача на користь позивача звялено: пеню за прострочення постачання товару у розмірі 8601,60 грн та 21504,00 грн штрафу за відмову від постачання товару. Сама по собі ця судова справа хоча і є, так би мовити, звичайною, але представляє певний інтерес з точки зору питання неоднакового застосування прийменників «до» і «по» в контексті позначення кінцевої календарної дати.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, а також і Вищого господарського суду України, позов був задоволений частково, - стягнуто з відповідача на користь військової частини 8 601,60 грн пені за прострочення поставки товару, в іншій частині позову відмовлено.

Постановляючи рішення у справі, суд нагадав, - якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, до 1 грудня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (30 листопада 2014). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 грудня 2014" або "включно до 1 грудня 2014", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 грудня 2014.

Аналогічна правова позиція викладена в п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 №14.

Разом з цим, доречно сказати, що вживання та практичне застосування прийменників «до» і «по» у нормативно-правових актах, що регулюють, наприклад, податкові відносини, або підприємницьку діяльність, може тлумачитись в інший спосіб. Але це є темою окремого дослідження.