Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 265. Перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду

1. Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

2. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців.

{Частина друга статті 265 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: ВП ВС: Залишення позову без розгляду не перериває перебігу позовної давності. Водночас сам по собі факт порушення провадження у суді може бути визнаний поважною причиною пропуску строку звернення до суду (ВП ВС справа № 904/3405/19 від 29.06.2021 р.)

У розглядуваному рішенні ВП ВС відступила від двох попередніх позицій, пов’язаних із перебігом строку позовної давності. А саме від позиції викладеної в рішеннях ВС КЦС у справі № 639/9642/14-ц та ВС КЦС у справі № 713/1548/18 про те, що перебіг позовної давності перервався пред'явленням позивачем позову до суду, який у подальшому було залишено без розгляду. А також від позицій викладених ВП ВС у справі № 523/10225/15-ц та у справі № 911/3677/17 - де викладено висновок, що позовна давність шляхом пред'явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві, а ті які не охоплюються пред’явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається.

Фабула судового акту: Обласне комунальне підприємство подало позов про стягнення заборгованості за 2014-2016 роки, 3% річних, інфляційних втрат із відповідача (АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі”). Так, позивачем і відповідачем був укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж, за яким позивач надавав послуги щодо забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами. На початку 2015 року відповідач не підписав спірний акт прийому-здачі наданих послуг за 2014 р., але акт прийому-здачі наданих послуг за січень 2015 року - направлений разом із таким (та рахунками на сплату) - підписав, що дозволило позивачу вважати акт за 2014 рік отриманим та прийнятим відповідачем (оскільки заперечень на нього не надходило). Оскільки оплати за актом 2014 року здійснено не було, виник борг.

Водночас, відповідач просив застосувати строк позовної давності до таких вимог, оскільки на його думку він (із 2015 р. до дати подання позову - серпня 2019 р.) давно сплив.

Разом із позовом, позивач подавав клопотання з проханням визнати причини пропуску строку поважними, поновити позивачу процесуальний строк для звернення до суду з цим позовом. На думку позивача, строк позовної давності був перерваний з причин відкриття господарським судом провадження у справі за першим його позовом (поданим ще у 2017 році) до відповідача про стягнення заборгованості за 2014 рік. Однак, тоді після тривалого розгляду позов було залишено без розгляду. Позивач вважав, що строк позовної давності було перервано поданням такого позову, тому станом на серпень 2019 року такий не сплив.

Рішенням суду першої інстанції у розглядуваній справі, як і судом першої інстанції позов було задоволено частково (зменшено суму), водночас стосовно позовної давності суд вказав що така дійсно перервалася (у зв'язку з пред'явленням позову з дати пред`явлення позову, тобто з листопада 2017 року) та спливає в листопаді 2020 року, тому звернення позивача з “другим” позовом у серпні 2019 року відбулося в межах позовної давності. Апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без змін.

Відповідач подав касаційну скаргу, в якій - окрім інших доводів - заперечував щодо переривання строку позовної давності, адже в статті 265 ЦК України вказано чітко, що “залишення позовної заяви без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності”, однак до висновку про переривання позовної давності така норма не призводить.

ВП ВС задовольнив касаційну скаргу частково, однак попередні рішення змінив лише в мотивувальних частинах. ВП ВС непогодилась із посиланням судів на норми частин другої, третьої статті 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності у зв'язку зі зверненням позивача до суду з позовом, який у подальшому був залишений без розгляду.

Отже у цій справі: відступивши від відповідних правових позицій (вказані вище), ВП ВС вказав наступне:

Інститут позовної давності полягає у наданні особі, цивільне право якої порушено, певного строку саме для звернення до суду за захистом цього права, в тому числі за допомогою державного примусу. Перебіг позовної давності обчислюється за загальним правилом від дня, коли особа довідалася (могла довідатись) про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Залишення ж позову без розгляду є відмовою суду розглянути звернення особи про захист її порушеного права (позов) внаслідок визначених ГПК України недоліків або дій цієї особи. При цьому особа може повторно звернутись до суду з такими ж вимогами.

Відповідно до статті 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Зупинення перебігу позовної давності і припинення - суттєво відрізняються. Перше має тимчасовий характер, коли до строку давності не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає. Натомість переривання позовної давності означає анулювання строку, який сплив до моменту вчинення боржником передбачених законодавством дій щодо визнання боргу або іншого обов'язку.

Тому норма статті 265 ЦК України регулює відносини зупинення перебігу позовної давності в разі залишення позову без розгляду та не регулює відносин переривання або непереривання позовної давності, тому не підлягає застосування до спірних правовідносин. Отже - строк позовної давності у разі пред`явлення позову, який судом було залишено без розгляду, не переривається. Протилежні висновки є помилковими.

Водночас, за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин.

Очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо.

Тому враховуючи викладене, зважаючи на факт порушення провадження у цій справі та її тривалий розгляд, і, як наслідок, наявність для позивача підстав вважати, що його права будуть захищені в цьому судовому провадженні, а також звернення позивача до із “другою” позовною заявою у вже цій справі - тобто через незначний проміжок часу після залишення його попереднього позову без розгляду, ВП ВС дійшла висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Аналізуйте судовий акт: Позов поданий із процесуальними порушеннями і повернутий судом без розгляду не перериває перебігу позовної давності (ВСУ у справі № 6-1763цс16 від 24 травня 2017р.)

Законом встановлений строк, в межах якого особа може звернутись до суду за захистом свого цивільного права чи інтересу. Непоодинокими є випадки, коли особа звертається з таким позовом в останній чи передостанній день до спливу строку позовної давності або за тиждень чи два тижні. Похапцем часто вночі готуючи позов особа чи її представник припускаються формальних помилок процесуального закону. І тоді, коли суд приймаючи заяву через деякий час повертає позов без розгляду, особа з’ясовує, що строк позовної давності сплив.

При цьому ВСУ однозначно підкреслює, що якщо особа неправильно подала позовну заяву, і є ухвала про її повернення без розгляду або подала цю заяву з недодержанням правил підсудності, то варіантів щодо строку давності немає. В такому випадку цей строк не переривається, не зупиняється та не поновлюється, оскільки неправильне подання позовної заяви не є поважною причиною.

Зокрема, це передбачено ст. 265 ЦПК України - "перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду."

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1