Стаття 1300. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину

Цивільний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси

2428

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

{Частина перша статті 1300 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1709-VII від 20.10.2014 }

2. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

3. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Попередня

1335/1343

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Такі способи захисту як «внесення змін до свідоцтва про право на спадщину» та «визнання його недійсним» Є РІЗНИМИ: перший не пов`язаний з протиправними діями спадкоємцями, а другий - обумовлений «вадами», що існували в момент видачі свідоцтва (ОП ВС КЦС №504/3606/14-ц від 04.11.2024 р.)
У цій справі, що переглядалася в касаційному порядку, Об’єднана палата ВС розмежувала такі способи захисту прав спадкоємців як внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та визнання його недійсним.

Так, після смерті матері позивача, відкрилась спадщина на її частину будинку. У померлої було два сина та чоловік. На одного із синів (ще коли він був живим), вона заповідала свою частину будинку повністю - але він, на жаль, помер ще за її життя. Тому після смерті матері, нотаріусом було видано два свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я її чоловіка (батька позивача) та на ім’я неповнолітньої онуки померлої (за правом представлення, так як був заповіт на іншого сина). Тобто, право позивача, як другого сина, не було враховано. Він же вважав, що прийняв спадщину автоматично - бо проживав разом із матір’ю. Проте коли звернувся до нотаріуса за оформленням, той - як це нерідко буває - почав вимагати непотрібну для таких випадків згоду органу опіки та піклування, бо мовляв, онука є ще дитиною. Згодом помер і батько позивача, який встиг прийняти спадщину та отримати свідоцтво. Батько ще за життя заповів позивачу свою частку у будинку, успадковану від матері позивача.

Тому позивач був вимушений просити суд: встановити факт прийняття ним спадщини після смерті його матері; визнати недійсними видане на онуку свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавиці та внести зміни до свідоцтва батька про право на спадщину за законом на майно - і звичайно ж - скасувати державну реєстрацію права власності спадкоємців на спадкове майно.

Справа розглядалась біля 10 років, коли нарешті, після повної відмови у задоволенні позову апеляційної інстанції - вона була передана до ВС КЦС, а останній - передав Об’єднаній палаті, з підстав наявності непослідовної практики щодо способів захисту прав спадкоємця, права якого не враховані при видачі свідоцтв про право на спадщину, зокрема шляхом: або внесення змін до виданих свідоцтв про право на спадщину; або визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними. Читати повністю

Популярні новини