Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах:

Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником

1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Відмова у стягненні кредитної заборгованості за діючим кредитним договором у звязку зі спливом строку позовної давності ( Апеляційний суд Житомирської області у справі №296/9805/15-ц від 13 вересня 2017 р.)

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором Банк використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором, надіславши 09 квітня 2009 року вимогу боржнику про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних з ним платежів, про що зазначив у позовній заяві, поданій до суду у серпні 2011 року, про дострокове погашення заборгованості за цим же кредитним договором. Ухвалою суду від 25.09.2012 року позовну заяву залишено без розгляду.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після одержання такої вимоги.

Справу вела: адвокат Березенська Юлія Олександрівна

Аналізуйте судовий акт: Позовна давність розповсюджується на вимогу про стягнення предмету іпотеки також при наявності рішення суду про стягнення суми боргу за кредитом (справа № 6-3116цс16 від 05.07.2017р.)

Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв’язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

При цьому таке право згідно з умовами укладених договорів виникає через тридцять календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання.

У справі, яка є предметом перегляду, позивач міг пред’явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі).

Звертаю увагу, що Верховний Суд визначив, що при достроковому поверненні коштів змінився строк користування кредитом, який був визначений графіком та договором, тому з моменту настання строку на дострокове повернення коштів, у кредитора виникає право звернутись до суду як з вимогою про стягнення боргу так і з вимогою про звернення стягнення на заставне (іпотечне) майно, якщо заставодавець (іпотекодавець) не є позичальником.

Особисте ведення справи в ВСУ: Ляхов Ігор Олексійович