1. Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Свідоцтво про право на спадщину може бути визнане недійсним тільки в судовому порядку за позовом зацікавленої особи. Так, наприклад, видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом має деякі особливості. Видаючи таке свідоцтво, нотаріус повинен перевірити, чи правильно складений і посвідчений заповіт, чи відповідає він вимогам закону. Крім того, треба з´ясувати, чи не скасовано заповіт, про що необхідна відмітка нотаріуса.
Видаючи свідоцтво про право на спадщину за заповітом, нотаріус зобов´язаний перевірити наявність спадкоємців, які мають право на обов´язкову частку в спадщині. Такими особами є неповнолітні чи непрацездатні діти, непрацездатні дружина, батьки та утриманці, які незалежно від змісту заповіту успадковують не менш як половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкоємства за законом. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, який є недійсним, також буде визнано недійсним.
Крім того обставинами, що в подальшому можуть слугувати для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, є підстави усунення від спадкування, які, наприклад, будуть встановлені після видачі свідоцтва про право на спадщину.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа не мала права на спадкування, але й за інших підстав, зокрема у випадку порушення ним прав інших спадкоємців на майно. (ВС КЦС №363/2488/22 від 11.09.2024 р.)
Однак, враховуючи, що донька постійно проживала та була зареєстрована разом із матір’ю на момент відкриття спадщини, заяву про відмову від спадщини не писала, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину - і їй в порядку спадкування має належати на праві власності 1/2 частини вказаної квартири. Тому остання подала позов про визнання свідоцтва про право на спадщину брата недійсним та просила визнати за нею право на частину квартири. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив ці вимоги, бо виходив з того, що донька після смерті матері прийняла спадщину за законом в порядку статті 1268 ЦК України (фактичне прийняття), а тому відповідач (брат) не є єдиним спадкоємцем та не мав права на спадкування всієї квартири. При цьому суд вважав, що перебіг позовної давності розпочався з моменту, коли позивачка звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщини - бо саме тоді дізналася про порушення своїх прав на спадкування, тому позовну давність нею не пропущено. Однак, відповідач подав касаційну скаргу, де вважав що строки позовної давності все ж пропущено, бо донька не могла не цікавитись квартирою де проживала всі 8 років. Разом із тим ВС КЦС не прийняв доводи до уваги внаслідок їх недоведеності і права в будь-який час оформити спадщину (цей строк не обмежено), а щодо визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним вказав наступне: Читати повністюДонька спадкодавиці звернулась до державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері та з`ясувала, що її брат ще у 2016 року звернувся до нотаріальної контори після смерті матері - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, на підставі якої отримав свідоцтво про право на спадщину на всю квартиру.