Частина 1 ст.ст. 134 і 136 КТМ передбачають, що договір морського перевезення вантажу може бути укладений за умови надання для перевезення всього судна, його частини або певних суднових приміщень. Такий договір називається рейсовим чартером. Він є консенсуальним договором. Документом, який свідчить про укладення договору та про прийняття вантажу до морського перевезення є коносамент. Він видається перевізником відправникові, й є товаророзпорядчим документом.
Частина 1 ст. 912 ЦК містить традиційне для транспортного права визначення договору фрахтування, що іменується також чартером. Договір фрахтування широко застосовується при водних і повітряних перевезеннях. КТМ містить певну систему норм про чартер, де докладно передбачено порядок його укладення й основні умови. Найбільш широке застосування чартеру на морському транспорті здійснюється переважно в міжнародному (закордонному) сполученні. У цих випадках застосовуються проформи морського чартеру, які розроблені у рамках міжнародних неурядових морських організацій. Чартер застосовується і для перевезення пасажирів, багажу, вантажів та пошти повітряним
транспортом. Чартерне повітряне перевезення здійснюється на підставі договору чартеру (фрахтування повітряного судна), за яким одна сторона (фрахтівник) зобов´язується надати іншій стороні (фрахтувальникові) за плату всю місткість одного чи кількох повітряних суден на один або кілька рейсів для повітряного перевезення пасажирів, багажу, вантажу і пошти або для іншої мети, якщо це не суперечить чинному законодавству (ст. 61 ПКУ).
page
youtube
