Головна Сервіси для юристів ... Закони Цивільний кодекс України Стаття 373. Земля (земельна ділянка) як об'єкт права власності Стаття 373. Земля (земельна ділянка) як об'єкт пра...

Стаття 373. Земля (земельна ділянка) як об'єкт права власності

Цивільний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 3415

    Переглядів

  • 3415

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

    2. Право власності на землю гарантується Конституцією України.

    Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

    3. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

    4. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

    5. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

    Попередня

    380/1341

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Право власності на земельну ділянку поширюється й на розташовані на ній багаторічні насадження, вони не можуть розглядатися, як окремий об’єкт права власності без цієї земельної ділянки (справа № 6-14цс15, 25.02.15)

     Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об’єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

    Складовою частиною земельної ділянки є також багаторічні насадження, що знаходяться на земельній ділянці і вони не можуть розглядатися, як окремий об’єкт права власності без цієї ділянки.

    До такого висновку у цій справі дійшла Судова палата у справах Верховного Суду України, спираючись на приписи:

    • частини другої статті 22, статті 19 ЗК України (багаторічні насадження це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення);
    • частини другої статті 79 ЗК України  у редакції, чинній на час отримання державного акта, (право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться);
    • частини третьої статті 373 ЦК України (право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об’єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною.

    ВСУ, направивши справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, фактично визнав обґрунтованим рішенням районного суду, який визнав недійсним договір купівлі-продажу багаторічних насаджень – яблунь в кількості 476 штук, укладений між позивачем і сільськогосподарським підприємством, на балансі якого обліковувались ці дерева, стягнувши з останнього на користь позивача сплачені за договором купівлі-продажу кошти.

    Правова позиція, висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 6-14цс15

    «Відповідно до частини другої статті 79 ЗК України (у редакції, чинній на час отримання державного акта) право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

    Згідно із частиною третьою статті 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об’єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

    Враховуючи викладене, у правовідносинах, що склалися між реорганізованим сільськогосподарським підприємством та громадянином, багаторічні насадження не можуть розглядатися, як окремий об’єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

    Суд першої інстанції правильно виходив із того, що перебування багаторічних насаджень на балансі підприємства не може вважатись  підтвердженням права власності на ці насадження, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна і не свідчить про знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст