Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 1058. Договір банківського вкладу

1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Припинення роботи відділень банку після початку окупації АРК та посилання банку на відсутність доступу до інформації про договір не є підставою для звільнення банку від виконання депозитного договору (Справа № 22-ц/796/9708/2016, 13.07.17)

Вкладник ПАТ «КБ «ПриватБанк» просив стягнути з банку суму розміщеного вкладу в розмірі в розмірі 45 222,43 доларів США, що за курсом НБУ станом на день подачі позову становить 974 543,36 грн.; суму заборгованості з виплати процентів за 42 місяці у розмірі 11 079,18 доларів США, що за курсом НБУ станом на день подання позову становить 238 756,32 грн.; три проценти річних, нарахованих на суму заборгованості по вкладу та процентами за період з 15 вересня 2014 року по 13 березня 2015 року, у розмірі 809,54 доларів США, що за курсом НБУ станом на день подання позову становить 17 445,58 грн.

Подання такого позову було обумовлено тим, що після початку окупації Автономної Республіки Крим банк припинив роботу своїх відділень в АРК, заблокував відкритий депозитний рахунок та припинив нарахування процентів на нього. Прохання розблокувати депозитний рахунок позивача та видати грошові кошти, що на ньому розміщені, у зв'язку із закінченням строку дії договору, результатів не дали, кошти повернуті не були.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження укладення договорів банківського вкладу, оскільки надав лише копії договору та квитанції, які не містять передбачених Положенням та Інструкцією реквізитів. Також позивач не надав доказів наявності грошових коштів на банківському рахунку. Щодо позиції банку, то не надав суду витребуваної інформації, пославшись на те, що у зв'язку з окупацією Автономної Республіки Крим у банку відсутній доступ до такої інформації.

Вказане судове рішення скасоване судом апеляційної інстанції, яким позов задоволено у повному обсязі, з чим погодився також і ВССУ, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Позивач надав суду для огляду оригінал вказаного договору та квитанції про внесення коштів на рахунок. Копії договору та квитанції були посвідчені судом та долучені до матеріалів справи.

Квитанція про внесення коштів на рахунок містить найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, суму платежу та рахунок, на який його було внесено, номер договору вкладу, підпис працівника банку, який прийняв готівку.

Отже позовні вимоги вкладника відповідають обставинам справи та дослідженим доказам, а банк не надав доказів неукладення договору із позивачем та невнесення ним грошових коштів на рахунок.

Аналізуйте судовий акт: Грошові кошти на депозитний рахунок можуть бути внесені як безпосередньо вкладником, так і іншою особою для вкладника (справа № К/800/51146/15, 25.05.17)

Взаємовідносини Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вкладниками залишаються вкрай напруженими. Одною з причин цього є, іноді, відверте ігнорування Фондом приписів чинного законодавства, прикладом чого може бути ця судова справа.

Судовий спір виник внаслідок наступних подій і обставин. На ім'я фізичної особи - позивача у банку, який пізніше рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд, відповідач) віднесено до категорії неплатоспроможних та розпочато процедуру виведення його з ринку і здійснення в ньому тимчасової адміністрації, був відкритий поточний рахунок і на цей рахунок від юридичної особи надійшли кошти в розмірі 200000,00 грн.

Позивач надіслав на адресу голови ліквідаційної комісії банку та Фонду заяву про включення до реєстру кредиторів, однак Фонд відповів заявникові, що у переліку вкладників інформація щодо нього відсутня.

Із матеріалів справи вбачається, що позивача як вкладника за договором банківського вкладу не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу на підставі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майном держави. Такий висновок Фонд обґрунтовував, зокрема, наступними обставинами:

  • кошти на вкладний рахунок позивача надійшли внаслідок так званого "дроблення" вкладу інших клієнтів банку, що є порушенням вимог договору банківського вкладу;
  • кошти на рахунок позивача надішли не від вкладника і іншої особи.

Втім, ВАСУ погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, яким визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до повного переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Мотивуючи своє рішення, ВАСУ, зокрема зазначив, що надходження коштів на рахунок позивача від іншої особи не суперечить чинному законодавству, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно з ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Отже зміст наведених законодавчих норм дозволяє дійти висновку, що грошові кошти на депозитний рахунок можуть бути внесені як безпосередньо вкладником, так і іншою особою для вкладника.

Крім того, означені кошти були внесені через касу банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Аналізуйте судовий акт: Договір вкладу має своїм наслідком передачу готівкових грошей вкладника у власність банку, і спричинення шкоди вкладнику працівником банку, не звільняє банк від відповідальності (Києво-Святошинський райсуд, справа № 369/10789/14-ц, 16.03.17)

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив суд стягнути з ПАТ КБ «Хрещатик» (банк) на його користь заборгованість за договором банківського вкладу в розмірі 280 000 грн. Свої вимоги мотивував тим, що між ним та банком укладено договір банківського вкладу. Спочатку зобов'язання банком виконувалось належним чином та на його рахунок нараховувались відсотки за користування коштами. Але при зверненні до відповідача йому стало відомо, що кошти на його депозитному рахунку відсутні. Більш того, - на його заяву він отримав повідомлення банку про те, що за даними бухгалтерського обліку його договори не взагалі в банку обліковуються. Як видно з судового рішення, відповідач з приводу цих подій та обставин звернувся до правоохоронних органів (відомості про перебіг кримінального провадження у судовому рішенні відсутні)

Банк відповів позивачу зустрічним позовом, в якому просив суд визнати недійсним договір банківського вкладу, зазначивши, що цей договір на суму 280 000 грн. не зареєстрований у системі обліку депозитів банку та, як наслідок, в матеріалах справ відсутній будь-які документи щодо його укладення, а також вказував, позивачем не надано суду жодного документа, який би підтверджував внесення коштів на депозитний рахунок, і вказаний у договорі взагалі не існує.

Суд першох інстанції прийняв рішення, залишене без змін судом апеляційної інстанції, яким позов до банка задовольнив, визнавдепозитний договір укладеним, визнав право за вкладником на відшкодування заборгованості банку за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування. Відомості про перегляд справи у касаційному порядку відсутні.

У задоволенні зустрічного позову банку про визнання недійсним договору банківського вкладу суд відмовив.

При цьому суди виходили з того, що відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, які визнані сторонами. Відповідно до умов договору, позивач надав квитанцію про оплату комісії за відкриття поточного рахунку у відповідача, квитанцію про перерахування коштів на розрахунковий рахунок відкритий у відповідача та квитанцію про часткове зняття коштів з рахунку. Неповернутими залишились кошти в розмірі 267 830 грн.

Виходячи із змісту ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника), а спричинення шкоди діями працівника банку вкладнику, не змінює характер цих відносин.

У зв’язку з цією справою доречно згадати про Правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-352цс16, згідно з якою «Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з'являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов'язок….З огляду на вищезазначене, суди дійшли помилкового висновку щодо спричинення шкоди діями працівника банку вкладнику, адже з моменту передачі грошових коштів уповноваженій особі банку саме банк є їх власником, а тому саме банку спричинена шкода вищезазначеним злочином».

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні статті
Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1