Правила статті, що коментується, передбачають можливість покладення обов´язку відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю фізичної особи внаслідок злочину, на державу. Особливість даної норми полягає в наявності спеціальних обставин, необхідних для виникнення такого обов´язку в державі: а) наявність тільки особистої шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю фізичній особі;
б) шкода завдана внаслідок вчинення злочину;
в) не встановлено особу, яка вчинила злочин або вона є неплатоспроможною. Закріплення даного правила має на меті захистити права та інтереси потерпілого (насамперед, право на життя та право на здоров´я), оскільки останній не завжди може розраховувати на швидке й повне відновлення за рішенням суду його порушених прав за різних обставин. Наприклад, необхідність надання негайної медичної допомоги потерпілому; відсутність у винного відповідних коштів; реальне їх стягнення із засудженого, що відбуває покарання, як правило, розтягується на довгі роки і буває нерегулярним; не встановлення особи, яка вчинила злочин тощо. Надання матеріальної допомоги державою потерпілим від злочину є життєво необхідним, оскільки держава взяла на себе турботу про підтримання правопорядку та гарантування безпеки всіх членів суспільства. Тобто, якщо злочин мав місце, то усунення його наслідків, в тому числі шляхом відшкодування завданої потерпілому шкоди, є обов´язком держави. У разі відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю фізичної особи внаслідок злочину, державою, остання, за ч.2 ст.1191 ЦК, має право зворотної вимоги до винної особи у вчиненні злочину. Таким чином, суми, виплачені потерпілому, повертаються до державного бюджету у вигляді відрахувань від заробітку засудженого, вартості конфіскованого в нього майна тощо. Держава виступає в
якості гаранта відновлення особистих прав потерпілого.
Відповідно до ч.2 статті, що коментується, умови та порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються спеціальним законом.
Стаття 1208. Збільшення розміру відшкодування шкоди у зв´язку з підвищенням вартості життя і збільшенням розміру мінімальної заробітної плати
1. За заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.
2. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
Зобов´язання із відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю фізичної особи є грошовими тривалими в часі зобов´язаннями, тому їх розмір відшкодувань може змінюватися у зв´язку з процесами інфляції в економіці. Оскільки платежі за такими зобов´язаннями призначені на утримання фізичної особи, вони повинні збільшуватися в тій же пропорції, в якій підвищується вартість життя. Сьогодні в цих цілях використовується критерій заробітної плати, а індексом є розмір мінімальної заробітної плати, який щороку встановлюється Верховною Радою України. Такий показник використовується в різних цілях, зокрема, для оцінки рівня життя населення з метою виконання державою своєї соціальної функції. Окрім цього, рівень життя визначається також встановленим у державі мінімальним споживчим рівнем. І тому законодавець надає можливість вимагати підвищення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю у випадках: а) підвищення вартості життя (ч. 1 ст.1208 ЦК); б) збільшення розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 1208 ЦК). При цьому в першому випадку матиме місце індексація, а в другому — відповідне збільшення вказаної суми. Однак і в першому, і в другому випадках це питання вирішуватиметься судом на підставі заяви потерпілого.
page
youtube
