Крім заповідального відказу, що припускає надання майнової вигоди на користь певної особи, заповідачу також надано право зобов´язати спадкоємців до здійснення певних дій немайнового характеру. Зокрема, він може зобов´язати спадкоємця здійснити певний ритуал поховання, що відповідає релігійним поглядам заповідача тощо.
Заповідач може покласти на спадкоємця виконання будь-яких дій, спрямованих на здійснення загальнокорисної мети. Таке розпорядження називається покладенням. Наприклад, заповідаючи спадкоємцю будинок, зобов´язує останнього надати одну кімнату для розміщення бібліотеки, та ін.
Покладення не створює цивільно-правового зобов´язання між спадкоємцем та конкретною особою, а лише зобов´язує спадкоємця виконати певні дії.
Закон не передбачає кола суб´єктів, які мають право вимагати виконання таких дій. Однак, уявляється, що така вимога може бути заявлена особами, зацікавленими в здійсненні загальнокорисної мети, а також виконавцями заповіту, прямим обов´язком яких є точне виконання волі заповідача.
Якщо особа, на користь якої було заповідано майно з покладенням на неї здійснення дій немайнового характеру, помре або не прийме спадщину, цей обов´язок переходить до тих спадкоємців, які отримують її частку у спадщині.
page
youtube
