00.00.0000
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників

1. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

2. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: 1/3 квартири не може вважатися незначною часткою у спільному майні, тому припинення права власності на таку частку за рішенням суду на підставі ст. 365 ЦК України неможливе (ВС/КЦС у справі № 760/8958/15-ц від 30 травня 2018 р.)

Прокляття співвласності дійсно існує, завдяки чому у конфлікті завжди виграє більш нагла та ущербна особа. І суди ілюзорно прикриваючись законом не вирішують конфлікти у таких спорах, а заморожують або ще більше підсилюють суперечки аж до поножовщини.

Частково раціональній особі вирішити проблему із спільною власністю з упертим співвласником допомагає стаття 365 ЦК України – «припинення права власності на частку у спільному майні за вимогою співвласників». Ця стаття визначає умови, при дотриманні яких право особи на незначну частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду без згоди цієї особи.

У цій справі ВС конкретизував, що таке незначна частка у спільному майні, а точніше, що неможливо вважати незначною часткою у спільному майні. Предметом спору є квартира, яка знаходиться у спільній частковій власності. Співвласників троє і у кожного по 1/3 квартири. Один із співвласників у квартирі давно не проживає та має інше житло для проживання, проте це житло не належить йому на праві власності. Добровільно цей співвласник продати свою частку іншим співвласникам не бажає. Ось і судяться…

Після неодноразового розгляду справи судами ВС остаточно відмовив у задоволенні позову про припинення права власності на частку у квартирі із виплатою грошової компенсації. Зокрема ВС підкреслив, що 1/3 квартири не може вважатися незначноючасткою у спільній частковій власності незважаючи на виплату справедливої грошової компенсації. Разом з цим ВС підкреслив, що оскільки 1/3 квартири є єдиною приватної власністю відповідача, то припинення права на цю власність може призвести до порушення його прав відповідно до 4), ч.1, ст. 365 ЦК України.

Аналізуйте судовий акт: Припинення права власності на частку у майні можливе лише за умови дотриманя інтересів іншого співласника (ВССУ у справі № 308/2858/15-ц від 05.10.2017)

Норми, які містяться у статті 365 Цивільного кодексу України містять перелік підстав за якими право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду, а саме: якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Отже із вказаної норми вбачається, що для правильного вирішення спору суди мають досліджувати наявність саме незавдання шкоди інтересам співласника, який втрачає свою частку.

В даній справі позивач звернувся до суду із позовом про припинення права власності іншого співласника на частку у спільній сумісній власності (житлового будинку) мотивуючи це тим, що йому належить 2/3 вказаного будинку, на відміну від відповідача, що має одну його третину, між співласниками виникають непорозуміння при користування спільним майном, а також те, що ним на депозитний рахунок суду внесено грошову компенсація відповідачу за втрату ним частки у спільній сумісній власності.

Судом першої інстанції вказаний позов задоволено.

Натомість, судом апеляційної інстанції з яким погодився і ВССУ вказане рішення скасовано та у позові відмовлено.

Мотивуючи своє рішення суди апеляційної та касаційної інстанцій вказали, що що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Проте, суд першої інстанції не врахував відсутність у відповідача іншого житла, а отже не взяв до уваги те, що припинення права власності на частку майна завдасть суттєвої шкоди інтересам співвласника, що потягло за собою винесення незаконного рішення.

Аналізуйте судовий акт: Визначальною обставиною при припиненні права власності співвласника на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника є відсутність істотної шкоди для нього та членів його сім'’ї (ВСУ від 23 листопада 2016р. у справі № 6-1943цс16)

За нашим переконанням спільна часткова власність не кажучи вже про спільну сумісну - це завжди погано. Особливо, коли у спільній власності знаходиться нерухомість. Як правило серед співвласників є «ущербний кадр», який заважає іншим використовувати свою власність якнайкраще. В житті розповсюджені випадки, коли такий співвласник не працює та не збирається працювати, має борги, не сплачує комунальні послуги і умисно своїми діями шкодить будь-яким діям іншого співвласника. Причому частка такого шкідника у спільній власності може бути не 50%, а наприклад 5%, проте при арешті та стягненні третьою особою ця частка паралізує розпорядження добросовісному співвласнику своєю часткою. Домовитись про добровільний викуп одним співвласником частки іншого у такій ситуації надзвичайно тяжко, бо у потенційного «продавця» завжди непомірні апетити, а після начебто домовленості він у будь-який момент може передумати.

За таких обставин у ЦК України встановлений спосіб припинення спільної часткової власності через суд на підставі ст. 365 ЦК України – «припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників». Ця стаття має декілька варіантів застосування, які треба доводи у суді. ВСУ розглянувши цю справу встановив наступне: ст. 365 ЦК України передбачає, що для припинення права особи у спільному майні є три самостійні умови: «частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим». Разом з цим при окремому виконанні кожної з цих умов повинно дотримуватись правило, що «таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та члена його сім’ї». ВСУ підкреслив, що ця обставина є визначальною для суду при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

А тепер уявимо, як складно це довести у суді, і наскільки кожна ситуація буде індивідуальною.

У справі, яку ми розглядали суди не були одностайні. Суд першої інстанції задовільнив позов про припинення права на частку у спільному майні, проте суд апеляційної інстанції скасував це рішення і відмовив у задоволенні позову. Суд касаційної інстанції в свою чергу скасував рішення суду апеляційної інстанції, а ВСУ відмовив у перегляді.

Спільне приміщення було придбане у шлюбі і після розлучення поділене між колишнім подружжям. Пізніше однин з подружжя подарував свою частку матері (без згоди іншого члена подружжя), яка і була відповідачем у справі. Доводами для суду стали: використання позивачем приміщення для підприємницької діяльності, тобто відсутність фактичного користування/проживання відповідача у приміщенні, висновок судової експертизи про вартість частки, внесення позивачем суми відповідно до цього висновку на депозит суду, відсутність правових підстав для поділу приміщення у натурі та відсутність шкоди для відповідача у зв’язку з припинення його права власності у спільному майні.

Слід також додати, що суд апеляційної інстанції своїм рішенням за зустрічним позовом виділив відповідачу частину спірного приміщення «в одиницю» та визнав за ним окреме право власності, проте це рішення було скасоване.

Отже, позбавляємось спільної власності – від неї лише одні негаразди.

Аналізуйте судовий акт: Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у спільному майні можливо за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (ВСУ у справі № 6-2811цс15 від 30 березня 2016р.)

Правова позиція ВСУ у справі № 6-2811цс15: Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частини перша, друга, четверта статті 71 СК України).

Так, присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за наявності згоди цієї особи на таке присудження, крім випадків, передбачених статтею 365 ЦК України.

Положеннями цієї статті передбачають підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов співвласника про припинення права особи на частку у спільному майні, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно із частиною п’ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Аналізуйте судовий акт: Що саме зобов’язані встановити суди у випадку рішення про присудження співвласнику грошової компенсації за частку і спільному майні ( ВСУ у справі № 6 – 2925 цс 15 від 13 січня 2016р.)

Правова позиція ВСУ у справі № 6 – 2925 цс 15: Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 13 січня 2016 року розглянув справу № 6 – 2925 цс 15, предметом якої був спір про присудження співвласнику грошової компенсації за частку у спільному майні. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого положення статті 365 ЦК України регулюють випадки, коли позивач – співвласник майна, домагається позбавлення права власності на частку майна інших співвласників – відповідачів по справі.

Випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки в спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно регулюються ст. 364 ЦК України.

З врахуванням закріплених в п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники – відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події: