Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах:

Стаття 328. Підстави набуття права власності

1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

{Частина друга статті 328 в редакції Закону № 263-IX від 31.10.2019}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Видача довіреності на володіння автомобілем без належного укладення договору купівлі-продажу не вважається укладеним договором та не є підставою для набуття права власності на нього (Апеляц. суд Львівської області, справа № 450/2433/15, 12.04.17)

Справа, що пропонується увазі читачів є ілюстрацією можливого розвитку подій при завуальованому оформлення договору купівлі-продажу автомобіля оформленням на нового власника генеральної довіреності.

Не секрет, що у багатьох, а може і у більшості випадків, купівля-продаж автомобіля відбувається не шляхом законної угоди, а шляхом оформлення генеральної довіреності, або ж взагалі - передачею реєстраційного документу на цей транспортний засіб. Одним з мотивів такого правочину є скорочення витрат на послуги нотаріуса і витрат, пов’язаних з перереєстрацією і постановкою на облік купленого автомобіля в органах ДАІ. Отримуючи автомобіль разом з генеральною довіреністю, новий власник ризикує залишитися без нього. Може статись і так, що йому доведеться доводити факт того, що автомобіль він купив, а не отримав в незаконний спосіб.

В цій справі суди відмовили «власникові» автомобіля в позові про визнання права власності на нього та зняття арешту з транспортного засобу, що був накладений у зв’язку з боргами колишнього власника.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки «ROVER» зареєстрований за відповідачем - колишнім власником. Але останній видав довіреність на ім'я позивача, якою уповноважив «покупця» представляти його інтереси при здійсненні правочинів по продажу, з питань експлуатації, на підставі виданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідач також надав позивачеві письмову розписку про те, що отримала від нього 25000 грн. за продаж автомобіля марки «ROVER» та зобов’язався в найкоротший термін оформити договір купівлі-продажу вказаного автомобіля в письмовій формі з його нотаріальним посвідченням.

Ці обставини не вплинули на рішення судів, які виходили з того, що законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Аналіз приписів ст. ст. 210, 244, 328, 655 ЦК України, Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Вказана правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2016 року у справі № 6-688цс15.