Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб

Цивільний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси

2496

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

4. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

Попередня

98/1341

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Засновник приватного підприємства, яке має статус юридичної особи, не відповідає за зобов`язаннями цієї створеної ним юридичної особи (ВС/КЦС, № 607/3095/16-ц, 06.11.19)

Рішенням господарського суду від 29 вересня 2015 року з Приватного підприємства (ПП), засновником якого є відповідач у справі, що пропонується увазі читачів, стягнено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ, позивач) 24 520,55 грн - основного боргу, 18 183,61 грн - інфляційних нарахувань, 33 303,46 грн - 48% річних, а також 1 812,05 грн сплаченого судового збору. З метою виконання вказаного судового рішення ТОВ у жовтні 2015 року звернулось із заявами до відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно ПП, а також про накладення арешту на майно його засновника.

Державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про накладення арешту на майно боржника – ПП,оголошено заборону на його відчуження, але у задоволенні заяви про накладення арешту на майно засновника ПП - відмовлено. У зв’язку з наведеними обставинами ТОВ у березні 2016 року звернулось з позовом до останнього про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 29 вересня 2015 року стягнено з Приватного підприємства «Хлібодар» (далі - ПП «Хлібодар»), засновником якого є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Тернопільхлібпром» 24 520,55 грн - основного боргу, 18 183,61 грн - інфляційних нарахувань, 33 303,46 грн - 48% річних, а також 1 812,05 грн сплаченого судового збору. Посилаючись на те, що рішення господарського суду не виконане боржником, ТОВ просило стягнути з відповідача, як засновника цього ПП наведені грошові суми.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених документами та законом, з чим також повністю погодився і апеляційний суд.

Касаційна скарга ТОВ мотивована тим, що, вирішуючи справу, суди застосовували ст. 96 ЦК України, втім, застосуванню підлягала ч. 2 ст. 128 ГК України, відповідно до якої громадянин -підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду судові рішення залишив без змін, підтвердивши правову позицію про те, що ст. 128 ГК передбачено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Отже, положення цієї статті стосуються громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність за умови державної реєстрації їх як підприємців без статусу юридичної особи. Тому до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки відповідач є засновником приватного підприємства, яке має статус юридичної особи, і, відповідно, він як учасник (засновник) не відповідає за зобов`язаннями створеної ним юридичної особи.