Відшкодування шкоди у кримінальному провадженні: коли та куди звертатися

Якщо внаслідок кримінального правопорушення особа зазнала майнових втрат, ушкодження здоров’я або моральних страждань, закономірно постає питання: як отримати відшкодування?

Поки у кримінальному провадженні не розпочався судовий розгляд, вимогу про компенсацію можна заявити шляхом подання цивільного позову безпосередньо в межах цього провадження.

Якщо строк для подання цивільного позову у кримінальному провадженні пропущено, вимогу про відшкодування можна заявити в порядку цивільного судочинства.

Ще одна ситуація – коли цивільний позов був поданий у кримінальному провадженні, але суд залишив його без розгляду, зокрема у зв’язку із закриттям кримінального провадження. У такому разі право звернутися з цією вимогою до цивільного суду зберігається.

Отже, порядок дій залежить від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження та що вже відбулося з цивільним позовом.

Що таке цивільний позов у кримінальному провадженні

Якщо пояснювати просто, це вимога про компенсацію майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Наприклад, унаслідок ДТП людина витратила кошти на лікування, втратила заробіток або зазнала моральних страждань. В іншій ситуації внаслідок шахрайства особа втратила гроші.

У таких випадках питання про відшкодування можна поставити перед тим судом, який розглядає кримінальне провадження.

Цивільний позов можна подати з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і до початку судового розгляду по суті.

Позов може бути пред’явлений до підозрюваного чи обвинуваченого, а у передбачених законом випадках – до іншої фізичної або юридичної особи, яка несе цивільну відповідальність за завдану шкоду.

Практична перевага такого способу полягає в тому, що суд у межах одного провадження вирішує і питання кримінальної відповідальності, і заявлену вимогу про відшкодування шкоди.

Користуйтеся консультацією: Заява про злочин без результату: що робити, якщо кримінальне провадження не відкрили

Потерпілий і цивільний позивач – не завжди одна й та сама особа

Ці два статуси часто поєднуються в одній особі, але це не обов’язково.

Особа може мати право вимагати відшкодування, навіть якщо вона не набула статусу потерпілого у конкретному кримінальному провадженні.

Наприклад, водій здійснив наїзд на двох пішоходів. Один із них загинув, а другий отримав легкі тілесні ушкодження. Якщо провадження здійснюється за частиною 2 статті 286 КК України, кваліфікація пов’язана з передбаченим цією нормою наслідком – у нашому прикладі смертю одного з пішоходів.

Об’єктом такого кримінального правопорушення є, зокрема, життя та здоров’я особи, однак для конкретної кваліфікації має значення передбачений законом наслідок.

Легкі тілесні ушкодження, яких зазнав другий пішохід, не є тим наслідком, який охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.

Тому особа, яка фактично постраждала внаслідок тієї самої ДТП, може не отримати статусу потерпілого саме в цьому кримінальному провадженні.

Однак це не позбавляє її права вимагати відшкодування. Якщо внаслідок ДТП їй завдано майнової або моральної шкоди, вона може подати цивільний позов у межах кримінального провадження і набути статусу цивільного позивача. А за наявності відповідних підстав – звернутися з окремим позовом у порядку цивільного судочинства.

Саме в цьому і полягає різниця між двома статусами: потерпілий визначається через зв’язок завданої шкоди зі складом конкретного кримінального правопорушення, а цивільний позивач – через наявність шкоди та заявлену вимогу про її відшкодування.

Отже, потерпілий може одночасно бути цивільним позивачем, якщо заявить вимогу про відшкодування шкоди. Водночас цивільний позивач не обов’язково повинен мати статус потерпілого.

Користуйтеся консультацією: Цивільний позов в кримінальних провадженнях

Чи можна одразу звернутися до цивільного суду

Не завжди.

Якщо кримінальне провадження вже розпочате, а строк для подання цивільного позову в його межах ще не сплив, звернення з окремим позовом у порядку цивільного судочинства може бути передчасним.

Судова практика виходить із того, що якщо позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, подано до цивільного суду до початку судового розгляду у відповідному кримінальному провадженні, суд може відмовити у відкритті провадження. На цьому етапі така вимога має розглядатися саме в межах кримінального провадження.

Звернення з окремим позовом у порядку цивільного судочинства можливе, зокрема, у двох основних випадках.

Перший – коли строк для подання цивільного позову в межах кримінального провадження вже пропущено.

Другий – коли цивільний позов був поданий у кримінальному провадженні, але суд залишив його без розгляду.

Саме на це вказує частина 7 статті 128 КПК України: особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право звернутися з ним у порядку цивільного судочинства.

Що потрібно довести, щоб отримати відшкодування

Самого твердження «мені завдано шкоди» недостатньо.

Для задоволення вимоги про відшкодування шкоди потрібно довести сам факт заподіяння шкоди, її розмір, а також причинно-наслідковий зв’язок між кримінальним правопорушенням і тими наслідками, компенсації яких вимагає позивач.

У межах кримінального провадження при цьому вирішується і питання винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Якщо йдеться про матеріальні збитки, доказами можуть бути чеки, рахунки, договори, документи про витрати на лікування, висновки експертів та інші матеріали, які підтверджують понесені витрати.

Наприклад, якщо після ДТП людина проходила лікування, бажано зберегти не тільки медичну документацію, а й чеки на ліки, обстеження, реабілітацію та інші пов’язані витрати.

А як довести моральну шкоду

З моральною шкодою складніше, адже її неможливо точно виміряти або підтвердити одним документом.

Суд оцінює характер та глибину страждань, тривалість негативних наслідків, зміни у звичному житті людини та інші конкретні обставини.

Доказами можуть бути медичні документи, звернення до психолога чи психотерапевта, показання свідків та інші матеріали, які показують, як подія вплинула на фізичний та психологічний стан особи.

В окремих справах варто подумати і про проведення судово-психологічної експертизи. За допомогою такої експертизи можна, зокрема, досліджувати, чи була певна ситуація психотравмувальною для людини і які психологічні наслідки вона спричинила.

Експертиза не є обов’язковою умовою для стягнення моральної шкоди, але вона може суттєво посилити доказову базу.

Що відбувається з цивільним позовом у вироку

Якщо суд ухвалює обвинувальний вирок або постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, він одночасно вирішує і цивільний позов.

Залежно від доведеності підстав і розміру вимог суд може задовольнити цивільний позов повністю, частково або відмовити в ньому.

Тому саме подання позову ще не гарантує отримання компенсації. Значення має те, наскільки правильно сформульовані вимоги, як визначено розмір шкоди і якими доказами все це підтверджується.

Якщо кримінальне провадження закрили через строки давності

Закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не означає, що право на відшкодування шкоди зникає.

Кримінальна відповідальність і цивільний обов’язок відшкодувати шкоду – це різні питання.

Якщо провадження закривається у зв’язку зі спливом строків давності, цивільний позов у кримінальному провадженні не вирішується по суті та залишається без розгляду.

Після цього вимогу про відшкодування можна заявити в порядку цивільного судочинства.

У такій ситуації порядок доказування має свої особливості, оскільки обвинувального вироку немає.

Цивільний суд враховує ухвалу про закриття кримінального провадження та встановлені в ній обставини. Така ухвала є обов’язковою для цивільного суду в частині того, чи мали місце відповідні дії та, чи були вони вчинені конкретною особою.

Позовна давність: що важливо знати

Якщо цивільний позов був поданий у кримінальному провадженні, але суд залишив його без розгляду, діє спеціальне правило щодо позовної давності.

Час від подання такого позову до набрання законної сили рішенням про залишення його без розгляду не зараховується до позовної давності.

Водночас час, який минув до подання цивільного позову в кримінальному провадженні, за загальним правилом враховується.

Наприклад, якщо позов подали лише через два роки після події, ці два роки враховуватимуться при обчисленні позовної давності.

Якщо після залишення позову без розгляду залишок строку становить менш як шість місяців, він подовжується до шести місяців.

Водночас є вимоги, на які позовна давність взагалі не поширюється. Зокрема, це вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.

Тому закриття кримінального провадження не означає, що можливість отримати компенсацію втрачена. Однак після такого рішення важливо не зволікати із захистом своїх прав.

Рішення суду і фактичне отримання грошей – не одне й те саме

Навіть якщо суд задовольнив позов, це ще не означає, що присуджені кошти будуть отримані одразу.

Після набрання рішенням законної сили постає питання його виконання. Якщо у боржника немає достатнього майна, офіційних доходів або інших активів, фактичне стягнення може бути складним і тривалим.

Висновок

Відшкодування шкоди у зв’язку з кримінальним правопорушенням потребує окремої та правильно заявленої вимоги.

Якщо судовий розгляд у кримінальному провадженні ще не розпочався, насамперед варто оцінити можливість подання цивільного позову саме в його межах.

Якщо такий позов своєчасно не був поданий або суд залишив його без розгляду, вимогу про відшкодування за наявності відповідних підстав можна заявити в порядку цивільного судочинства.

У кожному разі важливо своєчасно визначити спосіб захисту, врахувати строки та заздалегідь подбати про докази, які підтверджують факт і розмір шкоди та її зв’язок із відповідною подією.

Щоб правильно визначити порядок дій і не втратити процесуальні можливості, варто своєчасно звернутися до адвоката.

Автор консультації: Адвокат Дмитренко Анна Олександрівна