Фахівці давно звернули увагу на обставину, що поняття «право на відкриття», «правова охорона відкриттів», які широко вживаються в науковій літературі і законодавстві, в достатній мірі є неточними. ЦК (як і раніше чинне законодавство) не закріплює за автором (авторами) наукового відкриття будь-якого виключного права. Встановлені ними закономірності, явища та властивості матеріального світу є певним рівнем пізнання цього матеріального світу. Розвиток науки не можна ставити в залежність від волі окремих осіб — суб´єктів виключного права на відкриття. Встановлені відкриттям певні закономірності, явища й властивості матеріального світу є надбанням всього людства, всього світу.
Тому ЦК закріплює за автором наукового відкриття лише право надавати науковому відкриттю своє ім´я або іншу спеціальну назву. Природа наукових відкриттів така, що не дає підстав для встановлення на нього будь-якого монопольного права. Проте, автор відкриття все ж має право авторства на нього, право на авторське ім´я, на присвоєння відкриттю імені автора чи спеціальної назви. Автор має право на пріоритет, який є водночас і державним пріоритетом, що засвідчує рівень науки.
Автор наукового відкриття має право на одноразову грошову винагороду та інші пільги.
У разі позитивних висновків наукової експертизи заявочних матеріалів на гадане відкриття приймається рішення про визнання заявленої пропозиції науковим відкриттям, на підставі якого автору відкриття видається диплом встановленого зразка. Диплом на наукове відкриття засвідчує авторство на відкриття, його пріоритет і вищий рівень наукових досліджень.
Захист права інтелектуальної власності на наукове відкриття здійснювався цивільно-правовими засобами захисту в судовому порядку. Порушення права інтелектуальної власності на наукове відкриття може виражатися в оспорюванні авторства, про визнання авторства окремих осіб тощо.
page
youtube
