0
0
494
Фабула судового акту: Військовослужбовець, який бажав отримати статус УБД звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини (далі - ВЧ), яка відмовилася зробити основне для отримання цього статусу - направити на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою згідно з додатком 6, яка є підставою для надання статусу УБД та зобов`язати ВЧ це - все ж таки зробити, і видати йому довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що під час проходження військової служби у ВЧ він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, зокрема у виконанні бойових (спеціальних) завдань з охорони та оборони об'єкта критичної інфраструктури - морського порту Одеси «Одеський», що підтверджується відповідними бойовими розпорядженнями, наказами командира та витягами з журналу бойових дій.
Перші дві інстанції підтримали позовні вимоги військовослужбовця - позов було задоволено, а ВЧ зобов’язана була б направити на комісію відповідну довідку та видати довідку про безпосередню участь позивача у забезпеченні оборони України. Проте ВС КАС не погодився з рішеннями судів, і визнав позивача таким, що не може претендувати на статус УБД. В обгрунтуваннях ВС зазначив:
Суспільні відносини з приводу набуття громадянином правового статусу учасника бойових дій регламентовані, зокрема, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № №3551-ХІІ).
Згідно із статті 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII встановлюється вичерпний перелік осіб, які визнаються участниками бойових дій.
Аналіз наведених положень свідчить, що законодавець у кожному випадку пов`язує надання статусу учасника бойових дій із фактичною участю у збройному протистоянні, яка має ознаки безпосередності, тобто особистого виконання бойових (службових) завдань у складі військових формувань під час здійснення відповідних заходів. Йдеться не про будь-яке виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, а про реальне та особисте залучення до виконання завдань, безпосередньо пов`язаних із відсіччю та стримуванням збройної агресії, що за своїм змістом і характером передбачають підвищений рівень небезпеки для життя і здоров`я військовослужбовця. Виконання завдань забезпечувального, чергового чи охоронного характеру, навіть у період дії воєнного стану, саме по собі не може ототожнюватися з такою безпосередньою участю.
При цьому, зміст поняття «безпосередня участь» підлягає системному тлумаченню у взаємозв`язку з нормативними актами, прийнятими на виконання Закону № 3551-ХІІ, які визначають порядок підтвердження такої участі та критерії її встановлення. У цьому контексті територіальна складова не є самостійно встановленим обмеженням, а виступає елементом правової моделі, відповідно до якої безпосередність участі пов`язується з виконанням бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. Відсутність встановленого факту виконання завдань у таких районах виключає можливість визнання відповідної діяльності як безпосередньої участі у розумінні пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
Механізм надання статусу учасника бойових дій визначений Порядком № 413.
Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
Водночас пунктом 8 Порядку № 413 прямо встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані протягом 30 календарних днів з дня участі таких осіб у виконанні бойових (службових) завдань подати на розгляд відповідної комісії довідку за формою згідно з додатком 6 або додатком 7 до цього Порядку.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 із відповідним змістом про участь особи у заходах, визначених пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, є необхідною передумовою для позитивного вирішення питання щодо надання статусу учасника бойових дій відповідною комісією. Водночас підстави внесення інформації до такої довідки та її зміст підлягають перевірці на відповідність вимогам законодавства, у тому числі в межах здійснення судового контролю за рішеннями суб`єктів владних повноважень.
Обов`язок командира (начальника) військової частини щодо подання такої довідки виникає лише за умови наявності підтверджених належними документами фактів безпосередньої участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Суд при цьому наголошує, що командир (начальник) військової частини, оформлюючи довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413, не здійснює оцінку доцільності чи обґрунтованості надання статусу учасника бойових дій, оскільки такі повноваження належать відповідній комісії. Його функція полягає у внесенні до довідки відомостей про участь військовослужбовця у відповідних заходах та оформленні її на підставі наявних документів, що підтверджують виконання завдань, передбачених пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
Отже у цій справі: Судом установлено, що позивач звернувся до ВЧ із заявою про видачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за формою, встановленою додатком 6 до Порядку № 413.
За результатами розгляду вказаної заяви ВЧ повідомила про відсутність підстав для оформлення позивачу відповідної довідки. Відмову обґрунтовано тим, що ВЧ не входить до складу визначених угруповань військ (сил), а позивач не був відряджений та не залучався до виконання завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України. Також зазначено про відсутність у журналі бойових дій відомостей щодо виконання окремими військовослужбовцями завдань у таких районах.
Позивач, обґрунтовуючи своє право на отримання спірної довідки пов`язує із його залученням у період дії воєнного стану до складу бойової (зведеної) групи ВЧ з охорони та оборони об`єкта критичної інфраструктури - морського порту Одеса («Одеський»), у межах виконання бойових (спеціальних) завдань, зокрема, з протиповітряного прикриття та наземної оборони зазначеного об`єкта.
Крім того, позивач пов`язує наявність у нього права на отримання спірної довідки з фактом виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168), вказуючи, що така виплата підтверджує його участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в умовах збройної агресії.
Але ВС КАС констатував відсутність критеріїв у військовослужбовця, для претендування на статус УБД. У системному взаємозв`язку положення Закону № 3551-ХІІ, Порядку № 413, постанови КМУ № 168 та розділу XXXIV Порядку № 260 формують узгоджену правову модель регулювання, відповідно до якої вирішальним критерієм для віднесення діяльності військовослужбовця до безпосередньої участі у бойових діях чи заходах із забезпечення національної безпеки і оборони є встановлення факту виконання ним бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Таким чином, лише сукупність установлених обставин щодо характеру виконуваних завдань, території їх здійснення та їх належного документального підтвердження відповідно до вимог законодавства є передумовою виникнення обов`язку щодо оформлення довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 і, відповідно, підставою для подальшого розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій.
Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф» (далі - постанова КМУ № 1364), якою встановлено механізм формування єдиного переліку таких територій. Відповідно до зазначеної постанови перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за погодженням з Міністерством оборони України на підставі пропозицій відповідних військових адміністрацій; у ньому визначаються дати початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації, а сам перелік підлягає регулярному оновленню.
Отже, нормативне регулювання чітко розмежовує загальну дію воєнного стану та конкретні території, які мають статус районів ведення воєнних (бойових) дій.
Окрім того, системний аналіз положень Закону № 3551-ХІІ, Порядку № 413, постанови КМУ № 168 та розділу XXXIV Порядку № 260 свідчить, що виконання військового обов`язку в умовах воєнного стану не є тотожним безпосередній участі у бойових діях. Належність до військової частини, залучення до охорони об`єктів критичної інфраструктури чи виконання завдань протиповітряного прикриття поза районами ведення воєнних (бойових) дій саме по собі не створює правових підстав для визнання відповідної діяльності безпосередньою участю у розумінні пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2026 року
м. Київ
справа №200/7237/24
адміністративне провадження № К/990/26630/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року (постановлене суддею-доповідачем Кониченком О.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Гаврищук Т.Г. суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, скаржник), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України» від 20 серпня 2014 року №413 (далі - постанова КМУ №413, Порядок № 413), яка є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою згідно з додатком 6 відповідно до постанови КМУ №413, яка є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 видати довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, зокрема у виконанні бойових (спеціальних) завдань з охорони та оборони об`єкта критичної інфраструктури - морського порту Одеси «Одеський», що підтверджується відповідними бойовими розпорядженнями, наказами командира та витягами з журналу бойових дій. Попри наявність таких підстав, відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо оформлення та направлення на розгляд уповноваженої комісії довідки за формою, передбаченою додатком 6 до постанови КМУ № 413, а також безпідставно відмовив у її видачі позивачу, чим порушив його право на вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки за формою, згідно з додатком 6 до Постанови КМУ № 413, для вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою, згідно з додатком 6 до Постанови КМУ № 413, для вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. Визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 видати довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що залучення позивача у період дії воєнного стану до виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони та оборони об`єкта критичної інфраструктури - морського порту Одеси «Одеський» - відповідно до бойових розпоряджень, наказів командира військової частини та записів у журналі бойових дій, є безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф. За таких обставин, з урахуванням вимог пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) та пунктів 4, 5, 8 постанови КМУ № 413, на відповідача покладався імперативний обов`язок оформити та подати на розгляд відповідної комісії довідку за формою згідно з додатком 6, а також видати її позивачу, тоді як відмова у вчиненні таких дій та посилання на внутрішні доручення, що не мають нормативного характеру, є протиправними та свідчать про неправомірну підміну повноважень комісії щодо вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 вказує, що судами першої і апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосовані положення пункту 19 статті 6 Закону №3551-XII, постанови КМУ №413, постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168), за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
7. Скаржник вважає, що командування військової частини НОМЕР_1 обґрунтовано відмовило у наданні довідки за формою 6, яка передбачена постановою КМУ №413, оскільки керувалося дорученнями Головнокомандувача Збройних Сил України та начальника Генерального штабу Збройних Сил України, це доручення є обов`язковими для виконання, а їх невиконання є кримінальним правопорушенням.
8. Скаржник стверджує, що бойові завдання, які виконував позивач, не підпадають під критерії для отримання статусу учасника бойових дій. Його завдання з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури відносяться до завдань, за які виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 грн, а не 100000 грн, яка виплачується за безпосередню участь у бойових діях.
9. Крім того місто Одеса, де позивач виконував завдання, не входило до зон ведення бойових дій. З цих причин, надання довідки за формою 6, відповідно до положень постанови КМУ №413, є неможливим.
10. Відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо критеріїв, за якими бойові (спеціальні) завдання вважаються такими, що дають право на отримання статусу учасника бойових дій, особливо у випадках, коли військовослужбовець виконував завдання з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури, перебуваючи поза межами зони бойових дій.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Касаційна скарга надійшла до Суду 20 червня 2025 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 200/7237/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 17 лютого 2026 року.
14. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
15. У поданому 20 серпня 2025 року відзиві позивач зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та за повного і всебічного з`ясування обставин справи. Позивач наголошує, що механізм надання статусу учасника бойових дій визначений пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII та Порядком, затвердженим постановою КМУ № 413. При цьому відповідач неправомірно звузив зміст зазначених норм, ототожнивши право на отримання статусу учасника бойових дій виключно з перебуванням у районах ведення бойових дій або у складі визначених угруповань військ, тоді як підпункт 4 пункту 4 Порядку № 413 прямо передбачає можливість надання такого статусу особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, без встановлення вимог щодо територіальної прив`язки чи мінімальної тривалості такої участі.
16. Крім того, позивач обґрунтовує свою позицію системним тлумаченням законодавства у сфері оборони та воєнного стану. Він посилається на Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII), Закон України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932-XII) та постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України» від 07 липня 2023 року № 685 (далі - постанова КМУ № 685), з яких випливає, що охорона та оборона об`єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану є складовою заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Позивач зазначає, що його залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони морського порту Одеси «Одеський» підтверджується бойовими розпорядженнями, наказами та журналом бойових дій, що відповідає вимогам додатка 6 до Порядку № 413. За таких обставин у відповідача виник імперативний обов`язок оформити і подати відповідну довідку на розгляд комісії, а посилання на внутрішні доручення або відсутність району бойових дій є юридично неспроможними, оскільки не ґрунтуються на нормах закону і не можуть обмежувати права позивача.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
17. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18. Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27 травня 2023 року № 55-АГ «Про створення тимчасового формування вогневої групи (відділення) ураження БпЛА» на виконання вимог бойового розпорядження Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України №154/132/98/1236 від 27 березня 2023 року з розрахунку особового складу військової частини, створено тимчасове формування - вогневу групу (відділення) ураження БпЛА.
19. Пунктом 3 означеного наказу призначити позиції відділення ураження БпЛА: Командир вогневої групи - причал №36 порт "Одеса"; Бойова двійка №1 - причал №32 порт "Одеса"; Бойова двійка № 2 - причал №33 порт "Одеса"; Бойова двійка №3 - причал №34 порт "Одеса"; Бойова двійка №4 - причалу №35 порт "Одеса"; Бойова двійка №5 - причал №37 порт "Одеса".
20. Згідно рапортів командиру військової частини НОМЕР_1 від 03 травня 2023 року № 233, від 04 червня 2023 року № 305, від 02 липня 2023 року № 376, від 02 серпня 2023 року № 469, від 14 вересня 2023 року № 586, від 10 жовтня 2023 року № 652, від 21 листопада 2023 року № 753, від 13 грудня 2023 року № 826, порушено питання про призначення бойової групи з охорони та оборони морського порту Одеса «Одеський» на період з 08.00 03 травня 2023 року по 08.00 04 травня 2023, з 08.00 05 червня 2023 року по 08.00 06 червня 2023, з 08.00 03 липня 2023 року по 08.00 04 липня 2023, з 08.00 04 серпня 2023 року по 08.00 05 серпня 2023, з 08.00 15 вересня 2023 року по 08.00 16 вересня 2023, з 08.00 11 жовтня 2023 року по 08.00 12 жовтня 2023, з 08.00 22 листопада 2023 року по 08.00 23 листопада 2023, з 08.00 14 грудня 2023 року по 08.00 15 грудня 2023, у тому числі, у складі головного старшини ОСОБА_1 .
21. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 травня 2023 року №122-НР, добовий наряд на "03" травня 2023 року призначено в складі: […] головний старшина Зайцев І.О., інструктор навчального взводу військової частини НОМЕР_1 .
22. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 червня 2023 року № 155-НР, добовий наряд на "05" червня 2023 року призначено в складі: […] головний старшина Зайцев І.О., інструктор навчального взводу військової частини НОМЕР_1 .
23. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 липня 2023 року № 183-НР, добовий наряд на "03" липня 2023 року призначено в складі: […] головний старшина Зайцев І.О., інструктор навчального взводу військової частини НОМЕР_1 .
24. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03 серпня 2023 року № 215-НР, добовий наряд на "04" серпня 2023 року призначено в складі: […] головний старшина ОСОБА_1 , інструктор навчального взводу військової частини НОМЕР_1 .
25. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 вересня 2023 року № 257-НР, добовий наряд на "15" вересня 2023 року призначено в складі: […] головний старшина ОСОБА_1 , інструктор навчального взводу військової частини НОМЕР_1 .
26. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 жовтня 2023 року № 283-НР, добовий наряд на "11" жовтня 2023 року призначено в складі: […] головний старшина ОСОБА_1 , інструктор навчального взводу військової частини НОМЕР_1 .
27. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 листопада 2023 року № 325-НР, добовий наряд на "22" листопада 2023 року призначено в складі: […] головний старшина ОСОБА_1 , інструктор навчального взводу військової частини НОМЕР_1 .
28. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 грудня 2023 року № 347-НР, добовий наряд на "14" грудня 2023 року призначено в складі: […] головний старшина ОСОБА_1 , інструктор навчального взводу військової частини НОМЕР_1 .
29. Згідно Витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 75/7ДСК:
03 травня 2023 року 08.00 год. 00 хв.: Особовий склад в/ч НОМЕР_1 до виконання бойових завдань у складі з зведеним загоном відповідно до бойового розпорядження від 20 квітня 2023 року №329/181 з охорони та оборони об`єкту критичної інфраструктури морського порту Одеси «Одеський» продовжує виконання бойового (спеціального) завдання з наземної оборони морського порту Одеси «Одеський» у складі 20 (двадцяти) осіб;
05 червня 2023 року 08.00 год. 00 хв.: Особовий склад в/ч НОМЕР_1 до виконання бойових завдань у складі з зведеним загоном відповідно до бойового розпорядження від 20 квітня 2023 року №329/181 з охорони та оборони об`єкту критичної інфраструктури морського порту Одеси «Одеський» продовжує виконання бойового і (спеціального) завдання з наземної оборони морського порту Одеси «Одеський» у складі 10 (десяти) осіб;
03 липня 2023 року 08.00 год. 00 хв.: Особовий склад в/ч НОМЕР_1 до виконання бойових завдань у складі з зведеним загоном відповідно до бойового розпорядження від 20 квітня 2023 року №329/181 з охорони та оборони об`єкту критичної інфраструктури морського порту Одеси «Одеський» продовжує виконання бойового (спеціального) завдання з наземної оборони морського порту Одеси «Одеський» у складі 9 (дев`яти) осіб;
04 серпня 2023 року 08.00 год. 00 хв.: Особовий склад в/ч НОМЕР_1 до виконання бойових завдань у складі з зведеним загоном відповідно до бойового розпорядження від 20 квітня 2023 року №329/181 з охорони та оборони об`єкту критичної інфраструктури морського порту Одеси «Одеський» продовжує виконання бойового (спеціального) завдання з наземної оборони морського порту Одеси «Одеський» у складі 9 (дев`ять) осіб;
15 вересня 2023 року 08.00 год. 00 хв.: Особовий склад в/ч НОМЕР_1 до виконання бойових завдань у складі з зведеним загоном відповідно до бойового розпорядження від 20 квітня 2023 року №329/181 з охорони та оборони об`єкту критичної інфраструктури морського порту Одеси «Одеський» продовжує виконання бойового (спеціального) завдання з наземної оборони морського порту Одеси «Одеський» у складі 8 (вісім) осіб;
11 жовтня 2023 року 08.00 год. 00 хв.: Особовий склад в/ч НОМЕР_1 до виконання бойових завдань у складі з зведеним загоном відповідно до бойового розпорядження від 20 квітня 2023 року №329/181 з охорони та оборони об`єкту критичної інфраструктури морського порту Одеси «Одеський» продовжує виконання бойового (спеціального) завдання з наземної оборони морського порту Одеси «Одеський» у складі 9 (дев`ять) осіб;
22 листопада 2023 року 08.00 год. 00 хв.: Особовий склад в/ч НОМЕР_1 до виконання бойових завдань у складі з зведеним загоном відповідно до бойового розпорядження від 20 квітня 2023 року № 329/181 з охорони та оборони об`єкту критичної інфраструктури морського порту Одеси «Одеський» продовжує виконання бойового (спеціального) завдання з наземної оборони морського порту Одеси «Одеський» у складі 8 (вісім) осіб;
14 грудня 2023 року 08.00 год. 00 хв.: Особовий склад в/ч НОМЕР_1 до виконання бойових завдань у складі з зведеним загоном відповідно до бойового розпорядження від 20 квітня 2023 року №329/181 з охорони та оборони об`єкту критичної інфраструктури морського порту Одеси «Одеський» продовжує виконання бойового (спеціального) завдання з наземної оборони морського порту Одеси «Одеський» у складі 9 (дев`ять) осіб.
30. Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03 липня 2023 року №72-АГ «Про виплату додаткової винагороди за травень 2023 року», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06 березня 2023 року №5718/з, наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 , за період виконання бойових завдань у травні згідно з бойовими розпорядженнями додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань, відповідно до додатку 1 до цього наказу, у якому за № 19 зазначено ОСОБА_1 , період з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, підстава Рапорт ТВО ЗК ком.в/ч НОМЕР_1 з НР- НГОНП (вх.№385 від 03 липня 2023 року).
31. Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01 серпня 2023 року №82-АГ «Про виплату додаткової винагороди за червень 2023 року», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06 березня 2023 року №5718/з, наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 , за період виконання бойових завдань у червні згідно з бойовими розпорядженнями додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань, відповідно до додатку 1 до цього наказу, у якому за № 20 зазначено ОСОБА_1 , період з 01 червня 2023 року по 06 червня 2023 року, 09 червня 2023 року по 30 червня 2023 року, підстава Рапорт ст.л-та ОСОБА_2 (вх.№311 від 01 серпня 2023 року).
32. Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04 вересня 2023 року № 96-АГ «Про виплату додаткової винагороди за липень 2023 року», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06 березня 2023 року №5718/з, наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 , за період виконання бойових завдань у липні згідно з бойовими розпорядженнями додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань, відповідно до додатку 1 до цього наказу, у якому за № 18 зазначено ОСОБА_1 , період з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року, підстава Рапорт ст.л-та ОСОБА_2 (вх.№ 566 від 04 вересня 2023 року).
33. Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18 вересня 2023 року № 99-АГ «Про виплату додаткової винагороди за серпень 2023 року», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06 березня 2023 року №5718/з, наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 , за період виконання бойових завдань у серпні згідно з бойовими розпорядженнями додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань, відповідно до додатку 1 до цього наказу, у якому за № 18 зазначено ОСОБА_1 , період з 01 серпня 2023 року по 31 серпня 2023 року, підстава Рапорт ст.л-та ОСОБА_2 (вх.№ 598 від 18 вересня 2023 року).
34. Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16 жовтня 2023 року № 114-АГ «Про виплату додаткової винагороди за вересень 2023 року», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06 березня 2023 року №5718/з, наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 , за період виконання бойових завдань у вересні згідно з бойовими розпорядженнями додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань, відповідно до додатку 1 до цього наказу, у якому за № 18 зазначено ОСОБА_1 , період з 01 вересня 2023 року по 30 вересня 2023 року, підстава Рапорт ст.л-та ОСОБА_2 (вх.№ 664 від 14 жовтня 2023 року).
35. Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16 листопада 2023 року № 124-АГ «Про виплату додаткової винагороди за жовтень 2023 року», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зі змінами) та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06 березня 2023 року №5718/з, наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 , за період виконання бойових завдань у жовтні згідно з бойовими розпорядженнями додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань, відповідно до додатку 1 до цього наказу, у якому за № 17 зазначено ОСОБА_1 , період з 01 жовтня 2023 року по 31 жовтня 2023 року, підстава Рапорт ст.л-та ОСОБА_2 (вх.№ 743 від 15 листопада 2023 року).
36. Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18 грудня 2023 року № 136-АГ «Про виплату додаткової винагороди за листопад 2023 року», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зі змінами) та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06 березня 2023 року №5718/з, наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 , за період виконання бойових завдань у листопаді згідно з бойовими розпорядженнями додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань, відповідно до додатку 1 до цього наказу, у якому за № 16 зазначено ОСОБА_1 , період з 01 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року, підстава Рапорт ст.л-та ОСОБА_2 (вх.№ 840 від 15 грудня 2023 року).
37. Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17 січня 2024 року № 10-АГ «Про виплату додаткової винагороди за грудень 2023 року», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 (зі змінами) та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з, наказано виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 , за період виконання бойових завдань у грудні згідно з бойовими розпорядженнями додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань, відповідно до додатку 1 до цього наказу, у якому за № 16 зазначено ОСОБА_1 , період з 01 грудня 2023 року по 27 грудня 2023 року, підстава Рапорт ст.л-та ОСОБА_2 (вх.№ 33 від 17 січня 2024 року).
38. Згідно листа відповідача від 22 липня 2024 року № 241, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не було підстав для надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України (згідно додатку 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413). Згідно доручення Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 липня 2023 року №1166/депГШ/2/3 визначено, що умовами, за виконання яких військовослужбовець вважається таким, що виконує бойові (службові) завдання, є: військова частина (підрозділ), у складі якої проходить військову службу військовослужбовець, включена до складу сил і засобів відповідного угруповання військ (сил); отримала бойовий наказ (бойове розпорядження, розпорядження з видів забезпечення) на виконання бойового (спеціального) завдання (завдання за видами забезпечення бойових (спеціальних) дій); військовослужбовець включений в наказ командира військової частини (по стройовій частині), в якому зазначено, що він перебуває у складі свого або зведеного підрозділу.
39. В означеному листі відповідач також зазначив, що військова частина НОМЕР_1 не входить до жодного з угруповань військ (сил), що виключає надання військовослужбовцям довідок (за формою згідно з додатком 6 Порядку), які в свою чергу є підставою для подання документів на розгляд комісії для отримання статусу учасника бойових дій. За час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не був відряджений та залучений до виконання завдань у районах ведення бойових дій. У журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 №75/7дск, відсутні відомості щодо виконання завдань окремими військовослужбовцями.
40. Згідно наданого відповідачем листа Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 06 липня 2024 року № 154/114/6/15554, при опрацюванні документів стосовно надання військовослужбовцям статусу учасника бойових дій рекомендовано використовувати алгоритм: 1.1. заведення персональних даних військовослужбовця до бази даних, перед вибуттям до виконання завдань у зону ведення бойових дій (документ що посвідчують особу, картка платника податків); 1.2. отримання від військовослужбовця, перед вибуттям до виконання завдань у зону ведення бойових дій, дві кольорові фото встановленого зразка; 1.3. заведення у базу даних, данні про залучення особи до заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України (документи що підтверджують залучення особи до сил та заходів); 1.4. заведення у базу даних, відомостей про залучення особи до безпосереднього виконання завдань за призначенням (бойове розпорядження на виконання завдань); 1.5. заведення у базу даних, відомостей на підтвердження виконання особою бойових (спеціальних) завдань (не менш як одного з документів: бойове донесення, журнал бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва); 1.6. уповноважені особи військових частин, після виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань, у визначені терміні (5 діб) опрацьовують довідку за формою згідно з додатком 6; 1.7. на розгляд комісії надсилається довідка за формою згідно з додатком 6, дві кольорові фото встановленого зразка; 1.8. у випадках надіслання на розгляд комісії документів стосовно осіб звільнених з військової служби, або направлених для подальшого проходження військової служби до інших військових частин, додатково додається витяг із наказу командира (по стройовій частині) військової частини про звільнення (переведення) військовослужбовця.
41. При опрацюванні документів визначено керуватися наказами Головнокомандувача Збройних Сил України про віднесення: областей, районів, населених пунктів та територіальних громад до зон ведення воєнних (бойових) дій.
42. При опрацюванні довідок за формою згідно з додатком 6, звернуто увагу за персональну відповідальність командирів військових частин за відповідність їх змісту фактичним обставинам участі військовослужбовців у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
43. Згідно наданого відповідачем листа Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 03 вересня 2024 року № 154/114/6/21085, військовослужбовці, які виконують бойові (спеціальні) завдання в областях, районах та населених пунктах які не відносяться до зон ведення воєнних (бойових) дій, перелік яких встановлюються відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України (далі райони бойових дій), зокрема і на осіб, що залучаються до виконання таких завдань в Угрупованні сил і засобів Військово-Морських Сил Збройних Сил України (зокрема в угрупуванні різнорідних сил), не відносяться до категорії осіб, що визначені чинним законодавством, що регулює підстави надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцям, які брали (беруть) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
44. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
45. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
46. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
47. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
48. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
49. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
50. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
51. Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
52. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
53. Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
54. У зв`язку зі збройною агресією рф проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, затвердженими законами України.
55. Суспільні відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку стосовно захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовані, насамперед, нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
56. Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
57. Частиною четвертою вказаної статті визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
58. Відповідно до частини першої статті 40 Закону №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
59. Згідно з статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
60. Суспільні відносини з приводу набуття громадянином правового статусу учасника бойових дій регламентовані, зокрема, приписами Закону №3551-ХІІ.
61. Згідно із статті 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
62. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь:
в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення,
у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів,
у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України.
63. Аналіз наведених положень свідчить, що законодавець у кожному випадку пов`язує надання статусу учасника бойових дій із фактичною участю у збройному протистоянні, яка має ознаки безпосередності, тобто особистого виконання бойових (службових) завдань у складі військових формувань під час здійснення відповідних заходів. Йдеться не про будь-яке виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, а про реальне та особисте залучення до виконання завдань, безпосередньо пов`язаних із відсіччю та стримуванням збройної агресії, що за своїм змістом і характером передбачають підвищений рівень небезпеки для життя і здоров`я військовослужбовця. Виконання завдань забезпечувального, чергового чи охоронного характеру, навіть у період дії воєнного стану, саме по собі не може ототожнюватися з такою безпосередньою участю.
При цьому, зміст поняття «безпосередня участь» підлягає системному тлумаченню у взаємозв`язку з нормативними актами, прийнятими на виконання Закону № 3551-ХІІ, які визначають порядок підтвердження такої участі та критерії її встановлення. У цьому контексті територіальна складова не є самостійно встановленим обмеженням, а виступає елементом правової моделі, відповідно до якої безпосередність участі пов`язується з виконанням бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. Відсутність встановленого факту виконання завдань у таких районах виключає можливість визнання відповідної діяльності як безпосередньої участі у розумінні пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ..
64. Подібний підхід щодо обов`язковості встановлення у сукупності, зокрема, функціональної та територіальної ознак застосований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23.
65. Механізм надання статусу учасника бойових дій визначений Порядком № 413.
66. Згідно положень підпункту 4 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання статусу учасника бойових дій для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6.
Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
67. Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку № 413, для надання статусу учасника бойових дій документи подаються командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи чи організації стосовно заявників, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII, або самостійно заявником з їх числа - у разі неподання таких документів відповідним командиром (начальником).
68. Водночас пунктом 8 Порядку № 413 прямо встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані протягом 30 календарних днів з дня участі таких осіб у виконанні бойових (службових) завдань подати на розгляд відповідної комісії довідку за формою згідно з додатком 6 або додатком 7 до цього Порядку.
69. Згідно з пунктом 11 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій заявник подає комісії (міжвідомчій комісії) заяву.
Заява може подаватися: у паперовій формі за формою згідно з додатком 8: безпосередньо комісії (міжвідомчій комісії), у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв`язку; через центр (заявниками з числа осіб, зазначених у пунктах 21 та 25 частини першої статті 6 Закону); в електронній формі заявниками з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону засобами Порталу Дія (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру.
Подати заяву в електронній формі засобами Порталу Дія може громадянин України, засобами Реєстру - громадянин України, іноземець або особа без громадянства (за наявності реєстраційного номеру облікової картки платника податків).
Заявники, рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій яким приймається відповідними комісіями розвідувальних органів, можуть подавати заяву на адресу такої комісії виключно у паперовій формі за формою згідно з додатком 8.
70. Пунктом 14 Порядку № 413 визначено, що до заяви в електронній формі додаються за наявності електронні копії оригіналів паперових документів, визначених підпунктами 1-4 пункту 4 цього Порядку, шляхом їх завантаження заявником для подальшого опрацювання комісією.
У разі відсутності документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 4 цього Порядку, вони витребовуються комісіями у порядку, передбаченому пунктом 22 цього Порядку.
71. Відповідно до пункту 19 Порядку № 413 рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону.
72. Згідно з пунктом 24 Порядку № 413 комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку.
73. Системний аналіз наведених норм свідчить, що довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 із відповідним змістом про участь особи у заходах, визначених пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, є необхідною передумовою для позитивного вирішення питання щодо надання статусу учасника бойових дій відповідною комісією. Водночас підстави внесення інформації до такої довідки та її зміст підлягають перевірці на відповідність вимогам законодавства, у тому числі в межах здійснення судового контролю за рішеннями суб`єктів владних повноважень.
Обов`язок командира (начальника) військової частини щодо подання такої довідки виникає лише за умови наявності підтверджених належними документами фактів безпосередньої участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Суд при цьому наголошує, що командир (начальник) військової частини, оформлюючи довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413, не здійснює оцінку доцільності чи обґрунтованості надання статусу учасника бойових дій, оскільки такі повноваження належать відповідній комісії. Його функція полягає у внесенні до довідки відомостей про участь військовослужбовця у відповідних заходах та оформленні її на підставі наявних документів, що підтверджують виконання завдань, передбачених пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
74. Судом установлено, що позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про видачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за формою, встановленою додатком 6 до Порядку № 413.
75. За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 22 липня 2024 року № 241 повідомив про відсутність підстав для оформлення позивачу відповідної довідки. Відмову обґрунтовано тим, що військова частина НОМЕР_1 не входить до складу визначених угруповань військ (сил), а позивач не був відряджений та не залучався до виконання завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України. Також зазначено про відсутність у журналі бойових дій відомостей щодо виконання окремими військовослужбовцями завдань у таких районах.
76. Позивач, обґрунтовуючи своє право на отримання спірної довідки пов`язує із його залученням у період дії воєнного стану до складу бойової (зведеної) групи військової частини НОМЕР_1 з охорони та оборони об`єкта критичної інфраструктури - морського порту Одеса («Одеський»), у межах виконання бойових (спеціальних) завдань, зокрема, з протиповітряного прикриття та наземної оборони зазначеного об`єкта.
77. Крім того, позивач пов`язує наявність у нього права на отримання спірної довідки з фактом виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168), вказуючи, що така виплата підтверджує його участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в умовах збройної агресії.
78. При оцінці вказаних доводів, Суд звертає увагу на те, що на виконання указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 та «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168, якою диференційовано додаткову винагороду залежно від характеру виконуваних завдань.
79. Відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 168, у редакції з 03 травня 2023 року по 14 грудня 2023 року (чинній на час перебування позивача у м. Одеса), на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Разом із тим, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій території України або на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення таких заходів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах.
Крім того, окремо передбачено можливість збільшення розміру додаткової винагороди (але не більше ніж до 50 000 гривень) для військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органів військового управління або штабів угруповань військ, у тому числі поза районами ведення бойових дій, за умови здійснення ними оперативного (бойового) управління підрозділами, що ведуть бойові дії.
80. Отже, системний аналіз пункту 1 Постанови № 168 свідчить, що законодавець чітко розмежував поняття:
- загальне виконання бойових (спеціальних) завдань у період воєнного стану, за яке виплачується додаткова винагорода до 30 000 гривень;
- безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони з обов`язковим перебуванням у районах їх ведення (здійснення), що є підставою для збільшення винагороди до 100 000 гривень.
81. Таке розмежування має правове значення для оцінки характеру участі військовослужбовця у виконанні військового обов`язку та не допускає ототожнення будь-якого виконання завдань у період воєнного стану з безпосередньою участю у бойових діях.
82. Крім того, згідно з статтею 9 Закону № 2011-ХІІ, Указу Президента України № 64/2022 та постанови КМУ № 168 наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 затверджено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок №260).
83. Порядок № 260 доповнено новим розділом «XXXIV. Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25 січня 2023 року - застосовується з 01 лютого 2023 року.
84. Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою КМУ № 168 виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі до складу сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території), здійснення повноважень яких ведуться воєнні (бойові) дії, та виконують бойові (спеціальні) завдання виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 30000 гривень.
Військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні або у складі органів військового управління (військових частин, підрозділів) розвідувального органу Міністерства оборони України, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, а також інших військових формувань, виплата додаткової винагороди здійснюється в порядку, на умовах та розмірах, передбачених у цьому розділі.
Військовослужбовцям, зазначеним у цьому пункті, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується в більшому розмірі.
85. Таким чином, Порядок № 260, прийнятий на виконання постанови КМУ № 168, також закріплює диференційований підхід до визначення розміру додаткової винагороди залежно від характеру та умов виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань, зокрема з урахуванням факту безпосередньої участі у бойових діях та перебування у районах їх ведення. Отже, як постанова КМУ № 168, так і Порядок № 260 послідовно розмежовують загальне виконання завдань у період воєнного стану та безпосередню участь у збройному конфлікті, що має істотне значення для правової оцінки характеру участі позивача.
86. Крім того, пунктом 3 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
87. Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
88. Згідно з пунктом 6 розділу XXXIV Порядку №260 про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
89. Отже, у своєму системному взаємозв`язку положення Закону № 3551-ХІІ, Порядку № 413, постанови КМУ № 168 та розділу XXXIV Порядку № 260 формують узгоджену правову модель регулювання, відповідно до якої вирішальним критерієм для віднесення діяльності військовослужбовця до безпосередньої участі у бойових діях чи заходах із забезпечення національної безпеки і оборони є встановлення факту виконання ним бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
При цьому нормативне розмежування розмірів додаткової винагороди (100 000, 50 000 та 30 000 гривень) не має суто фінансового характеру, а залежить від фактичних обставин, інтенсивності та умов залучення військовослужбовця до виконання бойових (спеціальних) завдань, зокрема від характеру таких завдань і території їх здійснення. Виплата у розмірі 100 000 гривень поставлена у залежність від встановлення факту безпосередньої участі у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони за умови перебування в районах їх ведення. Натомість виконання бойових (спеціальних) завдань поза межами таких районів або здійснення завдань забезпечувального чи охоронного характеру, що зумовлює виплату додаткової винагороди у меншому розмірі (30 000 гривень), саме по собі не може розцінюватися як безпосередня участь у бойових діях.
90. Таким чином, лише сукупність установлених обставин щодо характеру виконуваних завдань, території їх здійснення та їх належного документального підтвердження відповідно до вимог законодавства є передумовою виникнення обов`язку щодо оформлення довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 і, відповідно, підставою для подальшого розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій.
91. У цьому контексті заслуговує на увагу і постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф» (далі - постанова КМУ № 1364), якою встановлено механізм формування єдиного переліку таких територій. Відповідно до зазначеної постанови перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за погодженням з Міністерством оборони України на підставі пропозицій відповідних військових адміністрацій; у ньому визначаються дати початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації, а сам перелік підлягає регулярному оновленню.
92. Сам факт запровадження воєнного стану на всій території України та його тривалий характер не є визначальним для оцінки участі особи в бойових діях. Правовий режим воєнного стану є загальнодержавним, однак райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються окремими рішеннями уповноважених суб`єктів та мають конкретний територіальний характер.
93. Отже, нормативне регулювання чітко розмежовує загальну дію воєнного стану та конкретні території, які мають статус районів ведення воєнних (бойових) дій.
94. Судами попередніх інстанцій установлено та не заперечується учасниками справи, що відповідно до витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03 липня 2023 року № 72-АГ, від 01 серпня 2023 року № 82-АГ, від 04 вересня 2023 року № 96-АГ, від 18 вересня 2023 року № 99-АГ, від 16 жовтня 2023 року № 114-АГ, від 16 листопада 2023 року № 124-АГ, від 18 грудня 2023 року № 136-АГ, від 17 січня 2024 року № 10-АГ, позивачу за період з 01 травня 2023 року по 27 грудня 2023 року щомісячно нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень. Водночас матеріалами справи, зокрема наданими витягами з наказів командира військової частини та іншими долученими документами, не підтверджується факт виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень як особі, яка брала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, перебуваючи в районах їх ведення у період здійснення зазначених заходів.
95. З огляду на нормативне розмежування розмірів додаткової винагороди, виплата, яку отримував позивач (30 000 грн) свідчить виключно про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у період дії воєнного стану, однак не підтверджує його безпосередньої участі у бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки і оборони за умови перебування у визначених районах їх ведення.
96. Крім того, судами також встановлено, що позивач у спірний період проходив службу у складі військової частини НОМЕР_1 та на підставі наказу від 27 травня 2023 року № 55-АГ був включений до складу тимчасового формування - вогневої групи (відділення) ураження БпЛА, із визначенням позицій на причалах морського порту Одеса «Одеський». Згідно з витягами з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , особовий склад, у тому числі позивач, здійснював виконання бойового (спеціального) завдання з наземної оборони об`єкта критичної інфраструктури - морського порту м. Одеса « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у складі зведеного загону відповідно до бойового розпорядження від 20 квітня 2023 року № 329/181.
97. Разом із тим Суд зазначає, що відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», чинних у період проходження позивачем служби, місто Одеса не визначалося як район ведення воєнних (бойових) дій.
Варто також зауважити, що запровадження та дія воєнного стану на всій території України не ототожнюються з веденням активних бойових дій у кожному регіоні держави. Нормативне визначення таких районів здійснюється у встановленому порядку відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, а також у межах механізму формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані, запровадженого постановою КМУ № 1364.
98. Отже, встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про виконання позивачем завдань з охорони та оборони об`єкта критичної інфраструктури у місті Одеса. Разом із тим такі обставини не відповідають умовам, з якими пункт 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ пов`язує визнання безпосередньої участі у бойових діях, оскільки не встановлено виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. За таких умов застосування судами зазначеної норми матеріального права до встановлених фактичних обставин є помилковим.
99. Окрім того, системний аналіз положень Закону № 3551-ХІІ, Порядку № 413, постанови КМУ № 168 та розділу XXXIV Порядку № 260 свідчить, що виконання військового обов`язку в умовах воєнного стану не є тотожним безпосередній участі у бойових діях. Належність до військової частини, залучення до охорони об`єктів критичної інфраструктури чи виконання завдань протиповітряного прикриття поза районами ведення воєнних (бойових) дій саме по собі не створює правових підстав для визнання відповідної діяльності безпосередньою участю у розумінні пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
Інше тлумачення зазначених норм призвело б до необґрунтованого розширення кола осіб, яким може бути надано статус учасника бойових дій, без урахування характеру та інтенсивності участі у збройному протистоянні, що суперечило б принципу справедливості та рівності правового статусу військовослужбовців.
100. Відсутність установленого факту виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також відсутність у матеріалах справи інформації та документів, передбачених законодавством і локальними актами (бойових наказів, розпоряджень, доручень, рішень Головнокомандувача Збройних Сил України чи начальника Генерального штабу Збройних Сил України, які підтверджують перебування у складі діючих угруповань або в районах ведення бойових дій), виключає виникнення у відповідача обов`язку щодо оформлення та видачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413
101. При цьому Суд не перешкоджає реалізації права особи у разі наявності належних і допустимих доказів, однак за встановлених у цій справі обставин правових підстав для покладення на відповідача обов`язку щодо видачі відповідної довідки не вбачається, а тому відмова у її наданні є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства.
102. З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та помилкового встановлення обставин виконання позивачем завдань з охорони об`єкта критичної інфраструктури у місті Одеса з безпосередньою участю у бойових діях знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи. Суди першої та апеляційної інстанцій, не врахувавши правового значення територіального критерію та нормативного розмежування характеру участі військовослужбовців у виконанні завдань в умовах воєнного стану, дійшли передчасного та помилкового висновку про наявність у позивача права на отримання довідки за формою, визначеною додатком 6 до Порядку № 413.
103. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій не відповідають установленим фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
104. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
105. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
106. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
107. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а касаційна скарга відповідача задоволенню.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
С.М. Чиркін
Зображення (ілюстрація/схема) має виключно візуалізаційний (ілюстративний) та довідковий характер, і не зображує конкретних фізичних осіб. Огляд судових рішень є виключно оціночною позицією автора, що базується на викладеному в загальному доступі рішенні по справі.
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
439
Коментарі:
0
Переглядів:
494
Коментарі:
0
Переглядів:
1089
Коментарі:
0
Переглядів:
1590
Коментарі:
0
Переглядів:
1113
Коментарі:
1
Переглядів:
652
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube