За правилами ч. 1 ст. 1211 ЦК шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності (див. коментар до ст. 679 ЦК). Згідно ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» строком придатності є термін, встановлений виготовлювачем товару, протягом якого органолептичні, фізико-хімічні, медико-біологічні та інші показники товару в разі дотримання відповідних умов зберігання повинні відповідати вимогам нормативних документів. Строк придатності встановлюється для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфумерно-косметичних та інших товарів, споживчі властивості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров´я, майна і навколишнього природного середовища. Тобто використання товарів (наслідків робіт) понад визначений термін є небезпечним для життя, здоров´я, майна фізичної особи і навколишнього природного середовища або може завдати шкоди майну юридичної особи. Ці вимоги поширюються як на весь виріб у цілому, так і на окремі його частини. Він зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до них при продажу, і вважається гарантійним терміном, тобто терміном, протягом якого виготовлювач (виконавець) забезпечує нормальну роботу (застосування, використання) товару (робіт, послуг), в тому числі комплектуючих виробів, який встановлюється законодавством або нормативними документами, а в разі їх відсутності — договором. Строк придатності обчислюється від дати виготовлення, яка також має бути вказана на етикетці або в інших документах і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання. Продаж товарів, строк придатності яких минув, забороняється. Тобто строк придатності відноситься до абсолютно визначених цивільно-правових строків.
Положення ч. 1 ст. 1211 ЦК застосовується, якщо встановлення строку придатності товару не є обов´язком виготовлювача. Так, якщо виготовлювач встановив строк придатності, то відповідальність за шкоду настає в цей термін; якщо строк придатності не визначений, то шкода відшкодовується протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).
Частина 2 ст. 1211 ЦК передбачає два випадки, коли шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню незалежно від моменту її завдання: а) якщо виготовлювач не встановив строку придатності товару, роботи (послуг) на порушення вимог закону; б) якщо виготовлювач встановив строк придатності, однак не попередив споживача про необхідні дії після спливу строку придатності
І про можливі наслідки в разі невиконання цих Дій.
Згідно ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», продаж товарів, строк придатності яких не зазначений або зазначений з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється. Проте якщо шкода такими товарами, роботами (послугами) була завдана, то вона підлягає відшкодуванню незалежно від моменту її завдання.
Виготовлювач (виконавець, продавець) повинен попередити фізичну або юридичну особу про наявність строку придатності товару (наслідків роботи) або його частини, обов´язкові умови використання та можливі наслідки у разі їх невиконання, а також про необхідні дії після закінчення цього терміну (див. ч. 2 ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів»). Відповідно останні мають право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), яка включає, зокрема, інформацію про строк придатності товару, роботи (послуг). Тому ненадання інформації про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій не є підставою для звільнення від відповідальності. Також шкода підлягає відшкодуванню і в тому випадку, якщо вона була завдана після закінчення строку придатності за даних обставин.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Суд став на сторону ОСББ і стягнув із забудовника відшкодування матеріальної шкоди, на усунення недоліків в будинку (відсутність пожежної сигналізації), адже забудовник не спростував наявність своєї вини. (Північний апеляційний господарський суд, №910/21221/21 від 11.06.2025 р.)
Ухвалою господарського суду були залучені в у процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ПП «Ол.Трейд» та ТОВ «Управлінська компанія «Житло-Сервіс». Відповідач захищався тим - як це зазвичай роблять забудовники - що актом приймання-передачі введеного в експлуатацію житлового будинку до управляючої компанії недоліків щодо фізичного стану та якості виконаних робіт не установлено; трирічний строк давності на вимоги позивача слід обчислювати з 2018 року, та він вже пройшов - крім того, позивач не довів розмір збитків. Справа розглядалась неодноразово, пройшла перше коло трьох інстанції, і повернувшись до першої інстанції знову не принесла перемоги для ОСББ. В процесі позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 2 943 100,00 грн., бо ціна позову первісно формувалась із вартості невстановленого обладнання за цінами, що діяли на момент подачі позовної заяви, тоді як станом на 2024 рік вартість цього обладнання суттєво збільшилася, що підтверджувалось звітом про визначення вартості майна від 31.10.2024. Вказана заява прийнята судом до розгляду. Читати повністюОСББ з’ясувало, що під час прийняття в управління його будинків, було виявлено відсутність забезпечення житлового будинку засобами пожежної сигналізації, тоді як за проектною документацію та вимогами ДБН такі засоби мали бути встановлені. Тому об’єднання подало позов до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення 1 444 660,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, на усунення цих недоліків.