Стаття 1113. Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності

Виключне право — це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і суміжні права, на використання цих об´єктів авторського права і суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам.

Виключні права поділяються на кілька груп, для яких установлений різний правовий режим використання і захисту. Традиційно виділяються дві основні групи: «промислові права» («промислова власність») і «художні права» («художня власність»), до яких примикають «суміжні» права виконавців, виробників фонограм, організацій ефірного і кабельного віщання. Технічний прогрес сприяє розширенню сфери виключних прав, включенню в неї нових видів нематеріальних об´єктів (наприклад, програм ЕОМ та ін.).

Виключні права на об´єкти промислової власності засвідчуються охоронними документами: патентами на винаходи і промислові зразки, свідоцтвами на корисні моделі, товарні знаки, найменування місць походження. Патенти і свідоцтва видаються відповідно до встановленої процедури патентним відомством України на основі акта державної реєстрації заявлених об´єктів.

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності — це угода, за якою одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

До об´єктів виключних прав інтелектуальної власності відносяться такі результати договірних досліджень і розробок, правовий режим яких установлений спеціальними законами й іншими правовими актами. У науково-технічних розробках застосовуються винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Факт укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

Нікчемними визнаються ті умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об´єкта або його спадкоємців порівняно зі становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об´єктів.