Стаття 1039. Передання в управління майна, що є предметом договору застави

2. Установник управління зобов´язаний попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави.

Якщо установник управління не попередив управителя і сам управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане в управління, є предметом договору застави, управитель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном.

Із змісту статті, що коментується, випливає, що заставоутримувач зберігає своє право на річ і тоді, коли вона переходить до нового власника чи володільця. У даному випадку майно переходить до нового власника, оскільки його власником і заставником залишається той, хто заснував управління. Підстави і порядок звертання стягнення на закладене майно, у тому числі передане в управління, передбачені ст.ст. 589-591 ЦК.

Вимога ч.2 статті, що коментується, про обов´язок установника управління (власника) сповістити його про те, що майно обтяжене заставою, є гарантією прав управителя, відповідно з якою управителю надається право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном. У випадку можливої суперечки тягар доведення того, що управитель знав про заставу майна, покладається на установника управління (власника). Управитель, навпроти, зобов´язаний довести, що він не знав про заставу і в силу обстановки, професійних навичок, інших обставин не повинний був знати про це.

Стаття 1040. Звернення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора установника управління

1. Звернення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора установника управління не допускається, крім випадку визнання установника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом договору застави. У разі визнання установника управління банкрутом договір управління цим майном припиняється і воно включається до ліквідаційної маси.

Додатковою гарантією прав управителя є встановлене статтею, що коментується, правило, що під час знаходження майна в управлінні воно має захист, тобто на нього не може бути звернено стягнення за вимогою кредитора установника. Але в статті прямо закріплені випадки виключення, в яких це обмеження не діє (у разі знаходження майна під заставою або банкрутство установника). У цих випадках діє загальний порядок звернення стягнення на майно, що знаходиться в управлінні.