1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Змішаний договір: як надавати правову оцінку окремим елементам такого договору (ВС/КЦС у справі №199/1917/19 від 10.03.2021)
Складні відносини потребують складних рішень. Це я про ті ситуації, коли правовідносини між сторонами багатоаспектні і потребують змішаного регулювання. Адже не завжди між сторонами існують прості зобов’язання. Інколи один договір покликаний врегулювати ситуацію вцілому і має враховувати всі її особливості.
Як вбачається із матеріалів справи, між водіями автомобіля та трамваю сталось ДТП. З урахуванням того, що обидва транспортні засоби були пошкоджені, між водієм авто та третьою особою, що фактично виступило гарантом водія трамваю, було підписано договір про відступлення права вимоги.
За умовами договору, сторони домовились, що водій авто отримує статус кредитора і відступає третій особі - новому кредитору право вимоги до страхової компанії та винуватця ДТП-водія трамвая. Натомість, новий кредитор зобов’язався оплатити вартість ремонту авто одразу, до встановлення винуватця ДТП.
Разом з тим, сторони узгодили також і те, що у випадку, якщо суд визнає винним у ДТП первісного кредитора - водія авто, то він зобов`язаний відшкодувати новому кредитору всі фактично понесені ним витрати у зв`язку із виконанням цього договору.
Через невиконання умов даного договору, із позовом до суду звернувся новий кредитор з вимогою стягнути з первісного кредитора суму витрачених на ремонт його авто коштів, оскільки суд в адміністративній справі постановив, що водій трамваю не був винним у ДТП.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Однак, в апеляційній інстанції дане рішення було скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що вимоги позивача фактично ґрунтуються на положеннях неукладеного договору відступлення права вимоги, а тому вони не підлягають задоволенню, оскільки за договором відступлення права вимоги новому кредитору було передано право на відшкодування матеріальної шкоди, яке не належало первісному кредитору на момент укладення договору ст. 512, 514 ЦКУ.
ВС з такою позицією не погодився.
Проаналізувавши правову природу договору, що уклали сторони, ВС дійшов до висновку про те, що даний договір є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів.
Право сторін укладати такого роду договори передбачене ч. 2 ст. 628 ЦКУ.
У частині регулювання відносин між сторонами, він є договором про надання послуг, тобто полуг з проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідача.
При цьому, у випадку, якщо водій трамваю буде визнаний судом невинним у скоєнні ДТП, відповідач (кредитор) зобов`язався відшкодувати понесені позивачем (новим кредитором) витрати у зв`язку з виконанням цього договору.
Крім того, положеннями договору було передбачено ще і врегулювання відносин доручення з ремонту авто, для реалізації чого, видавалась довіреність на ім’я нового кредитора.
Новий кредитор свої зобов’язання виконав - отримав довіреність, здійснив ремонт авто за власні кошти.
І в цьому контексті ВС наголосив, що: «не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами, це не буде належним способом захисту».
Отже, з урахуванням того, що договір між сторонами містив в собі умови декількох договорів, в тому числі і договору доручення, що був виконаний, позивач має право вимагати належного виконання його умов відповідачем, відповідно до ст. 629 ЦКУ.
Аналізуйте судовий акт: Підписанням заяви про відкриття рахунку, позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного (спр. № 905/2432/15, 10.07.17)
Практикою вищих судів останнім часом визнана можливість укладення змішаного договору банківського рахунку та кредитного договору. При цьому суди у своїх рішеннях як правило зазначють, що за правовою природою договори, укладені між банком та фізичною особою шляхом приєднання, носять саме такии характер. Ця справа саме про це.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги ПАТ задоволені частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця заборгованість за кредитом, за відсотками за користування кредитом, заборгованість з комісії за користуванням кредитом, судовий збір. У задоволенні вимог щодо стягнення пені відмовлено.
При цьому судами було встановлено, в який спосіб укладався цей договір, а саме. Підписавши заяву про відкриття поточного рахунка та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформлену на бланку типової форми ПАТ КБ "Приватбанк", відповідач підтвердив погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування. Цим підписом відповідач приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку.
Незважаючи на ці обставини, відповідач вказані судові рішення оскаржив до ВГСУ. Не заявляючи зустрічних позовних вимог, наприклад, про визнання недійсним укладеного з банком договору, він стверджував, що позивачем не доведено, що підписавши зазначену заяву , він приєднався саме до наданих позивачем до матеріалів справи Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, а також на те, що вказані Умови та Тарифи не містять підпису відповідача.
Втім, колегія суддів касаційного суду вважала вказані доводи непереконливими, зазначивши, зокрема, що заява відповідача про відкриття рахунку підписана ним особисто. При цьому відповідач не заперечує, що цим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між сторонами у справі договір про надання банківських послуг.
Рішення ВГСУ базується на наступних приписах законодавства. За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правової природи договору, укладеного між сторонами даного спору, а саме, що він є змішаним договором банківського рахунка та кредитного договору згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України. Отже, укладання договору між сторонами відбулося на підставі ст. 634 ЦК України шляхом приєднання відповідачем до запропонованих банком умов та тарифів.