1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.
3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
4. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
5. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення юридичної особи від відповідальності за порушення договору, а його пункти, що встановлюють виключення, можуть бути визнані недійсними (справа № 910/1459/16, 26.10.16)
Укладаючи господарські договори з юридичними особами державного сектору економіки, контрагент практично завжди зустрічає приблизно такі, або подібні пункти в договорі: «У разі відсутності коштів на оплату виконаних етапів (роботи), початок фінансування і остаточні розрахунки можуть бути перенесені», чи «У разі належного бюджетного фінансування...», або «...з моменту надходження таких коштів на реєстраційний рахунок замовника», та «...з урахуванням бюджетних призначень».
В цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю (позивач) просило визнати недійсними пункти договору саме такого змісту, який було укладено між позивачем та Державним підприємством "Держекоінвест" (відповідач).
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено повністю.
За результатом розгляду касаційних скарг заступника прокурора міста та Міністерства екології та природних ресурсів України Вищий господарський суд України судові рішення залишив без змін, виходячи з наступного.
Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ч. 1-ї ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до приписів ст. 626 ЦК України договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч.3).
Отже за двостороннім правочином правами та обов'язками наділяються обидві сторони договору. Частиною 5-ю цієї статті передбачено, що договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
За вказаних обставин оскільки спірні умови договору суперечать положенням Цивільного кодексу України щодо того, що двостороннім є договір, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору, та визначають, що виконання обов'язку відповідача пов'язане із волевиявленням законодавчого органу, і без волевиявлення цього органу у відповідача не настає обов'язок із оплати за виконані роботи, суди малі всі підстави для задоволення позову.