Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. № 20 «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 р. № 15 зазначено, що у відповідності зі ст. 7 Закону «Про власність», власник відповідає за своїми обов´язками всім майном, на яке може бути звернене стягнення за вимогою кредитора, у тому числі часткою в спільній власності. Тому кредитор співвласника майна, що належить йому на праві спільної сумісної власності, у випадку, якщо у боржника не вистачає Іншого майна, на яке можна звернути стягнення, може пред´явити позов про виділ зі спільного майна частки цього співвласника в натурі для звернення стягнення на неї. При пред´явленні такого позову необхідно спочатку визначити розмір частки в праві спільної сумісної власності, що належить співвласникові, до якого пред´явлений позов. Після визначення розміру частки виділ частки відбувається в тім же порядку, що і при виділі частки в праві спільної часткової власності (див. коментар до ст. 366 ЦК). При зверненні стягнення на частку учасника права спільної сумісної власності відбувається виділ у натурі частки в праві спільної сумісної власності, що належить боржнику, або відчуження цієї частки іншим особам. Тому в даному випадку правовідносини права спільної сумісної власності припиняються тільки для співвласника-боржника і зберігаються між іншими учасниками права спільної сумісної власності. Якщо співвласників буде тільки двоє, правовідносини права спільної сумісної власності припиняються.