Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється

Аналізуйте судовий акт: На позови прокуратури щодо визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування поширюється загальний строк позовної давності і пункт 4, частини першої, статті 268 ЦК України не застосовується (ВСУ у справі № 6-2304цс16, 15.11.2017р.)

В цій справі ВСУ розтлумачив порядок застосування строку позовної давності до позовів прокурорів із вимогами про визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування чи акту органу державної влади. До таких вимог застосовується загальний строк позовної давності передбачений статті 268 ЦК України та пункт 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4176-VI.

У справі суди першої, апеляційної та касаційної інстанції за позовом прокурора скасували рішення місцевої ради про розпорядження земельною ділянкою рекреаційного цільового призначення, яке було прийнято із порушенням вимог водного, земельного та містобудівного законодавства. Проте, ВСУ скасував такі обгрунтовані рішення, оскільки прийшов до висновку про неправильне застосування судами строку позовної давності щодо вимог прокурора в інтересах держави. 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВСУ у справі № 6-2304цс16: Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями статті 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої цієї статті в редакції, яка діяла до 15 січня 2012 року, зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4176-VI протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 15 січня 2012 року, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Однак зазначена норма матеріального права за своєю суттю направлена на захист прав власників та інших осіб від незаконних дій держави та її органів щодо порушення права власності або інших речових прав громадян з її боку.

Оскільки держава зобов’язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Отже, з огляду на статус держави та її органів як суб’єктів владних повноважень положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред’являються від імені держави і направлені на захист права державної власності або іншого речового права держави, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, а на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення своїх прав і законних інтересів.