Стаття 1095. Безвідкличний акредитив

Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Безвідкличний акредитив не може бути відмінений чи змінений без згоди одержувача коштів. При порушенні цієї норми останній має право пред´явити до банку-емітента вимоги про відшкодування збитків, засновані на акредитивній угоді, а до платника — про здійснення розрахунків на підставі договору постачання

(підряду і т.п.), з якого виникло грошове зобов´язання.

Безвідкличний акредитив — це тверде зобов´язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітенту, та дотримані строки й умови акредитива.

Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до них банку, який авізував йому ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін. Прийняття часткових змін не дозволяється.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива. Бенефіціар може подати пропозиції про внесення змін до умов акредитива, звернувшись безпосередньо до заявника акредитива, який у разі згоди вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку.

Різновидом безвідкличного акредитива є підтверджений акредитив. Виконуючий банк підтверджує безвідкличний акредитив на прохання банка-емітента. Таке підтвердження означає, що виконуючий банк приймає на себе поряд з банком-емітентом зобов´язання по акредитиву. Якщо одержувач коштів виконає умови акредитива, кожний з цих банків буде нести перед ним самостійну відповідальність, а він вправі висунути відповідні вимоги кожному з банків, чи платнику — за своїм вибором.