Відповідно до статті, що коментується, готель, і інші організації, про які йде мова в зазначеній статті, відповідають за втрату, нестачу, чи ушкодження речей, що були внесені постояльцями «без особливої на те угоди». За загальним правилом договір на проживання у готелі є змішаним і включає в себе надання різних за характером послуг, у тому числі зберігання. Дана норма є імперативною, відповідні положення є частиною договору і враховуються незалежно від того, чи досягли сторони згоди з цього приводу. Зроблене готелем оголошення про те, що він не приймає на себе відповідальності за не-схоронність речей постояльців, не звільняє його від відповідальності. Наведена норма дозволяє зробити висновок, що якщо готель (інша організація, на яку поширюються правила про зберігання в готелі) включає у договір умову про звільнення її від відповідальності, то ця умова має бути визнана недійсною. Прикладом може служити і прийнята Радою Європи в грудні 1962 р. Конвенція про відповідальність власників готелів за майно постояльців. У ст. 6 Конвенції передбачена недійсність будь-яких оголошень, а також включених у договір умов про повне чи часткове звільнення за збитки, заподіяні постояльцю.
Готель несе відповідальність за втрату грошей, інших валютних цінностей, цінних паперів і інших дорогоцінних речей за умови, якщо вони були прийняті готелем на зберігання Норма про виключення відповідальності за втрату, нестачу чи пошкодження речей не діє, якщо постоялець доведе, що готель відмовився прийняти відповідні речі на зберігання.
Варто особливо виділити загальну норму, що рівною мірою стосується договорів, пов´язаних зі збереженням у готелі. При виявленні втрати, нестачі чи пошкодження речей поклажодавець (під загрозою звільнення зберігача від відповідальності за незбереження речей) повинен без зволікання довести про даний випадок адміністрації готеля.
Якщо до закінчення строку проживання особа не пред´явила вимоги готелю, вважається, що її речі не були втрачені чи пошкоджені.
Відносини, врегульовані даною статею ЦК, характеризуються особливістю суб´єктного складу. Незважаючи на те, що ст. 975 іменується «Зберігання речей в готелі», її дія поширюється на зберігання речей громадян у мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях, лазнях і інших подібних організаціях. Для всіх цих закладів існує спільна ознака, що поєднує всі ці організації. Вона полягає в тому, що зберігання речей неодмінно пов´язане з тими основними послугами, для яких такі організації створені.
page
youtube
