1. Положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.
Поряд зі зберіганням, що виникає з договору, існує збереження в силу закону. Мова йде про випадки, коли зобов´язання зберігання виникає при настанні зазначених у законі обставин. Прикладами такого зберігання є зберігання знахідки, бездоглядних тварин, спадкового майна, незамовленого товару тощо. Обов´язок по зберіганню майна може входити у зміст таких договорів, як перевезення, купівля-продаж, міна, комісія, майновий і житловий найм тощо.
У цих випадках до відносин по зберіганню майна застосовуються відповідні норми про договір зберігання, якщо інше не встановлено законом чи спеціальними правилами про ці договори. Так, наприклад, у всіх зазначених вище випадках особа, яка здійснює зберігання майна іншої особи, зобов´язана прийняти всі необхідні заходи для його збереження. Особа, якій належить майно, вправі в будь-який час зажадати його повернення. Застосовується до зазначених відносин цілий ряд інших правил, установлених стосовно договору зберігання. Однак наприклад, відповідальність за несхоронність майна, що знаходиться у володінні особи на підставі інших договорів, визначається за правилами, встановленими для цих договорів.
Особливо урегульоване питання про відповідальність за схоронність майна у готелях, будинках відпочинку, санаторіях, гуртожитках тощо. Ці організації відповідають за схоронність майна громадян, що знаходиться у відведених приміщеннях, навіть у тому випадку, коли це майно (крім грошей і коштовностей) і не було здане на зберігання цим організаціям (ст.973 975 ЦК).
До такого зберігання, яке не слід змішувати з обов´язком по збереженню майна, що входить як складова частина в інші цивільно-правові зобов´язання, застосовуються правила про договори зберігання, якщо законом не встановлене інше.
page
youtube
