Стаття 854. Порядок оплати роботи

Основними обов´язками замовника є сплата винагороди та прийняття виконаної роботи. Обидва обов´язки тісно пов´язані між собою, оскільки, за загальним правилом, замовник зобов´язаний оплатити виконану роботу після її остаточної здачі, але за умови, що робота виконана належним чином і в строк. Однак це правило, передбачене ч.І статті, що коментується, є диспозитивним, тобто за згодою сторін можливий інший порядок розрахунків, і в договорі підряду часто передбачається оплата робіт по етапах (у будівництві) і видача підряднику авансу чи задатку (будівництво, побутові послуги).

Інтереси підрядника в отриманні передбаченої договором оплати захищаються шляхом надання йому права на утримання як результату роботи, так і майна, належного замовнику та наданого підряднику для виконання робіт, до моменту сплати замовником відповідних сум.

Про задаток, що є також способом забезпечення див. ст.ст. 570-571 ЦК.

Визначення авансу законодавство не дає, хоча він широко застосовується на практиці. Вважається, що аванс — це сума, яка сплачується в рахунок грошового зобов´язання вперед і не носить забезпечувального характеру, властивому задатку. Так, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» (Положення, п.2), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 р., визначає аванси за будівельним контрактом як грошові кошти або інші активи, отримані підрядником у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за будівельним контрактом.