1. Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу набувача.
2. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Під час розгляду справ про розірвання договору довічного утримання з підстав невиконання його набувачами, надання оцінки вини набувачів суперечить статті 755 ЦК України (ВС КЦС справа №310/5175/15-ц від 30.06.2021 р.)
В 1999 році між відчужувачем (позивачем) та набувачами було укладено договір довічного утримання. Предметом договору були квартира та земельна ділянка. Взамін, набувачі зобовязувались довічно утримувати відчужувача, тобто забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом та необхідною допомогою (погоджена вартість матеріального забезпечення складала 3 не обкладених податком мінімумів доходів громадян у місяць).
В 2012 році, рішенням суду було покладено обов’язок на набувачів - забезпечити відчужувача за місцем її фактичного проживаннящоденним доглядом та необхідною допомогою, в тому числі трьохразовим харчуванням, дворазовим на тиждень вологим прибиранням її кімнати, щотижневим пранням білизни, її супроводу до лікарських та соціальних установ у разі потреби, забезпечення ліками відповідно до рецептів та засобами особистої гігієни, а також сезонним одягом та взуттям в межах розміру прожиткового мінімуму, що встановлюється для осіб, які втратили працездатність.
В 2014 році, іншим рішенням суду, змінено договір в цій частині забезпечення відчужувача таким доглядом навіть при проживанні її в іншому місці, та вже в розмірі двохпрожиткових мінімумів, що встановлюються для осіб, які втратили працездатність. Після цього відчужувач переїхала до іншого міста.
Відповідачі виконували умови договору 16 років. Втім, за період з січня 2014 р. по серпень 2015 року (до смерті відчужувача) вони не систематично сплачували грошове забезпечення - та фактично сплатили тільки 2 рази по 5000 грн. Мотивували свої дії переїздом відчужувача (проживали в м. Шахтарськ, а відчужувач в м. Донецьк), тим, що з незалежних від них причин не змогли сплачувати кошти на виконання спірного договору, оскільки вони не отримували пенсію, тим що перебували на умовах дій непереборної сили в обставинах соціального характеру, загрози війни, терористичних актів. Читати повністю