Стаття 521. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні

1. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов´язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Окремі норми про переведення боргу схожі з цими, що застосовуються до відступлення прав. Так, ст. 521 ЦК встановлює, що на заміну боржника у зобов´язанні розповсюджуються правила щодо форми правочину відносно заміни кредитора.

Таким чином, переведення боргу повинно мати просту письмову або відповідно нотаріальну форму, якщо правочин, на підставі якого виникло зобов´язання, також повинен вчинятися в відповідній формі. Крім того, у випадках, коли інше не передбачено законом, необхідною є реєстрація переведення боргу в порядку, який встановлений щодо реєстрації правочину, що породжує заміну боржника (наприклад, договору про заставу нерухомості — іпотеку).

Відповідно до ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв´язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ст. 209 ЦК встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Виходячи із змісту ст. 210 ЦК, при необхідності державної реєстрації переведення боргу, воно буде вважатися чинною моменту державної реєстрації правочину.