Стаття 623. Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання

ціни, що Існували на день ухвалення рішення.

Одним з основних способів захисту цивільних прав і інтересів (див. ст. 16 ЦК і коментар до неї), який є водночас універсальною мірою відповідальності, є відшкодування збитків. Оскільки відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом, за наявності вини несправного боржника (ст. 614 ЦК і коментар до неї).

Частина 1 статті, що коментується, встановлює загальний обов´язок боржника, який порушив зобов´язання, відшкодувати кредиторові в повному обсязі завдані порушенням збитки, що включають реальні збитки і упущену вигоду (див. ст. 22 ЦК і коментар до неї).

Загальне правило про відшкодування заподіяних збитків у повному обсязі не виключає можливості зменшення або збільшення їх розміру договором або законом. Так, наприклад, відповідно до ч.2 ст. 1142 цього Кодексу, учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

На кредитора покладається обов´язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов´язання. При цьому кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, як правило, підтвердити їх документально.

З урахуванням можливої зміни ціни, і, як наслідок, зміни грошового розміру заподіяних збитків, ч. З статті, що коментується, дозволяє при визначенні розміру збитків застосовувати ціни, що існували або на день добровільного задоволення вимоги кредитора, або на день пред´явлення позову, або на день прийняття рішення судом.

Пред´явленні вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов´язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов´язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.