Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу

Аналізуйте судовий акт: Боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про це, зобов'язаний сплатити до бюджету податки (ВАСУ у справі № К/800/5707/17, 06.09.17)

 Криза неплатежів за кредитними договорами іноді змушує банки дещо поступатись боржникам, реструктуризуючи їх заборгованість. Як правило це відбувається шляхом прощення частини боргу відповідно до ст. 605 ЦК України, чи за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 ЦК України. В результаті цих  дій позичальник сплачує частину боргу, а інша частина списується  банком. Нібито позитивна ситуація, але вона має і свою тіньову стьорону. Припинення зобов’язання внаслідок прощенням боргу кредитором з одного боку звільняє боржника від обов’язку сплатити решту кредитної заборгованості, з іншого боку породжує податкові зобов’язання перед державою.

Ця судова справа стосується саме цієї теми.

Судами встановлено, що 08.10.2007 року між громадянином та Банком був укладений кредитний договір , за яким Банк надав позивачу кредит у сумі 75 000 дол. США із сплатою 11% річних. В подальшому банк запропонував укласти додатковий договір, відповідно до умов якого позивач повинен внести на рахунок банку 27 000 дол. США, а залишок заборгованості банком буде анульовано. На виконання умов додаткового договору громадянином було внесено на рахунок банківської установи кошти в сумі 27 000 дол. США, в свою чергу банком було анульовано залишок заборгованості позивача в сумі 21 783,29 дол. США.

За висновками ДПІ  громадянин допустив порушення вимог податкового законодавства оскільки не задекларовав дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 490 339,39 грн. (21 687,53 дол. США) за кредитним договором від 22.07.2008 року № 1601/0708/98-132 та не сплатив з такого доходу податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік та військовий збір за вказаний період.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду  позов громадянина - платника податків задоволено, оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано.

Вищий адміністративний суд України вказані рішення скасував, а справу направ на новий розгляд до суду першої інстанції.  Таке рішення суд касаційної інстанції мотивував наступними приписами законодавства.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (пп. 14.1.47, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).

Платник податку - позивач, у відповідності до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, був зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби.

Таким чином боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анульовання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Доречно зауважити, що досить докладно ця тема викладена у Листі ДФС від 03.01.2017 № 6/Я/99-99-13-02-03-14, що містить, зокрема, наступний висновок: «…оскільки кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту)…., то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу».