4. Протокол приєднується до справи.
1. Усі процесуальні дії суду повинні бути зафіксовані у відповідних документах. Про кожну окрему судову дію, проведену поза судовим засіданням, складається протокол, який є важливим процесуальним документом.
Протокол не складається у разі вчинення судом процесуальних дій, до яких особи, які беруть участь у справі не залучаються (наприклад питання, пов‘язані із рухом справи) і з питань, які вирішуються увалами суду.
В протоколі зазначається суть і зміст процесуальних дій, пов´язаних з розглядом справи, що були виконані судом, сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу в судовому засіданні під час її розгляду чи поза засіданням, зокрема, оглядом на місці (ст. 55 189 ЦПК ), забезпечення доказів (ст. 36 ЦПК), виконання окремих доручень по збиранню доказів (ст. 33 ЦПК).
2. Змісту протоколу передбачений ч.2 коментованої статті. Зокрема, у протоколі зазначаються: рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; час початку вчинення процесуальної дії; найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, імена сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; відомості про роз´яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов´язків; усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз´яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; час закінчення вчинення процесуальної дії; інші відомості, передбачені ЦПК України.
Протокол підписується головуючим та особою, яка його складала. Особи, які брали участь у справі, мають право висловити свої зауваження щодо повноти та правильності змісту протоколу, дотримання порядку проведення процесуальної дії, які приєднуються до нього. Ці зауваження окремо судом не розглядаються.
3. Протокол про окрему процесуальну дію повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення такої дії і приєднується до матеріалів справи. На нашу думку, протокол потрібно складати і остаточно оформляти безпосередньо під час проведення процесуальної дії. В іншому випадку особи, які брали участь у справі, фактично будуть позбавлені права подати свої зауваження, а суд – перевірити їх та усунути помилки вчасно.
Аналізуйте судовий акт: Залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання з підстав неявки позивача НЕ допускається (ВС/КЦС у справі № 752/21845/19 від 19.05.2021)
Цивільне процесуальне законодавство як засоби, так би мовити, дисциплінування учасників справи визначає низку санкцій, які є ну дуже неприємними для таких порушників.
Так, наприклад, нормами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Однак внаслідок недоліків законодавчої техніки та невдалого формулювання даної норми неможливо визначити – на якій саме стадії процесу можливо застосувати такий санкційний вплив, оскільки цивільний процес визначає щонайменше дві стадії розгляду справи – підготовче засідання та розгляд справи по суті.
Відповідь на дане питання міститься у постанові Касаційного цивільного суду, яке запропоновано увазі читача.
У даній справі ухвалою суду першої інстанції позовну заяву під час підготовчого засідання було залишено без розгляду з підстав неявки позивача до суду без поважних причин.
Апеляційний суд із такими висновками не погодився, ухвалу скасував, а справу направив до місцевого суду для продовження її розгляду.
Відповідачем до Касаційного цивільного суду подано скаргу, яку вмотивовано тим, що у підготовчому провадженні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. При цьому ч. 2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду, що свідчить про помилковість висновків апеляційного суду
Натомість КЦС із такими доводами не погодився і постанову суду апеляційного суду залишив без зміни.
Приймаючи таке рішення КЦС у своїй постанові послався на те, що підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті, що випливає з положень ст. 189 ЦПК України.
Згідно частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
При цьому ст. 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.