1. Коментованою статтею передбачене аналогічне праву суду першої інстанції право апеляційного суду на постановлення окремої ухвали. Таке право апеляційного суду реалізується на підставі і в порядку, визначеному ст.211 ЦПК. Таке право передбачене з метою повного реагування і усунення всіх, виявлених під час розгляду справи, порушень.
Така ухвала надсилається відповідним органам та особам для усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених судом правопорушень. Про вжиті для цього заходи ці органи та особи повинні повідомити апеляційний суд. Така окрема ухвала може бути об’єктом окарження особами, інтересів яких вона стосується.
2. Апеляційний суд вправі постановити окрему ухвалу щодо дій суду першої інстанції. Така ухвала є формою реагування апеляційного суду на процесуальні порушення суду першої інстанції, які не є підставою для скасування його рішення чи ухвали. Однак постає питання, хто повинен реагувати на цю ухвалу.
Відповідно до ст. 211 ЦПК суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, залежно від підстав для постановленням окремої ухвали, вона направляється або до суду першої інстанції або до кваліфікаційної комісії. Суддя, щодо дій якого постановлено окрему ухвалу, вправі оскаржити її в касаційному порядку.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Окрема ухвала суду апеляційної інстанції: Заяву про злочин викладену у скарзі надіслати прокурору для перевірки ознак злочину або завідомо неправдивого повідомлення про злочин (від 24 січня 2017р. у справі №289/2172/13-ц )
Для правозахисника окрема ухвала явище надзвичайно приємне вже самим фактом свого ухвалення, бо упросити суддю відреагувати на кричуще беззаконня чимось окрім рішення складно. У цивільному процесі суд апеляційної інстанції має право постановити окрему ухвалу на підставі ст. 320 ЦПК України у випадках передбачений ст. 211 ЦПК України. І адресат окремої ухвали, як правило це орган державної влади/орган місцевого самоврядування, змушений на неї принаймні відповідати, а в ідеалі усувати порушення законності.
Ця окрема ухвала цікава тим, що суд апеляційної інстанції направив повідомлення про злочин про свого колегу викладене апелянтом у скарзі та підтверджене в судовому засіданні до органу прокуратури. Так, апелянт заявив, що суддя першої інстанції ухвалив судовий акт у справі за «пачку зелених», «за бабки», тобто за неправомірну вигоду. Проте, постановляючи окрему ухвалу суд апеляційної інстанції зобов’язав прокурора перевірити окрім повідомлення про отримання суддею неправомірної вигоди також і завідомо неправдиве повідомлення особою про злочин, що здійснене апелянтом, і що також є злочином.
Слід також додати, що суд апеляційної інстанції у цій справі декілька разів скасував судові акти суду першої інстанції, які щонайменше невиправдано затягували час, тому обурення апелянта цілком зрозуміло.