1. Секретар судового засідання – це працівник суду, на якого покладається організаційне забезпечення судового процесу.
Секретар судового засідання безпосередньо підпорядкований керівнику апарату суду та судді, з яким працює відповідно до внутрішнього розподілу обов´язків, координує свою діяльність з помічником судді.
2. Обов‘язки секретаря судового засідання поділяються на дві частини:
1) обов‘язки визначені законом і
2) обов‘язки, визначені головуючим по справі.
2. Окремі обов‘язки секретаря судового засідання визначені Тимчасовою інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді.
Безпосередньо перед розглядом цивільної справи секретарем судового засідання перевіряється явка учасників судового процесу та вживаються заходи до з´ясування причин неявки, уточнюються відомості про вручення судових викликів, повідомлень, судових повісток та інших матеріалів, про що доповідається судді.
Після розгляду справи або відкладення її на інший час на повістках осіб, викликаних у суд, відмічається час їх явки та час залишення суду, завіряється цей запис підписом секретаря судового засідання та відбитком відповідного штампа суду.
Журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи (ч. 3 ст. 198 ЦПК).
Секретар судового засідання:
Якщо розгляд цивільної справи відкладено з призначення на інший день, то викликаним і присутнім у судовому засіданні особам (крім підсудних, які перебувають під вартою) вручаються відповідні повістки про виклик до суду, повідомлення або оголошується про це з роз´ясненням наслідків неявки під розписку на окремому аркуші, що додається до протоколу судового засідання.
Особам, які не були присутніми в судовому засіданні, але участь яких суд визнав необхідною, повістки про виклик їх у суд надсилаються не пізніше наступного дня.
Про відкладення розгляду справи та про день і час, на який перенесено розгляд справи, робиться відмітка в журналі судового засідання. Після відкладення розгляду справи секретар судового засідання оформляє справу. В обліково-статистичній картці на справу зазначається причина відкладення.
Повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів здійснюється у випадках і порядку, передбаченими процесуальним законодавством. Порядок роботи з технічними засобами (фіксування судового засідання, повне або часткове відтворення технічного запису, повне або часткове роздрукування технічного запису, зберігання носіїв інформації тощо) регламентується відповідною інструкцією.
3. Секретар судового засідання присутній під час судового засідання і забезпечує технічну фіксацію. Секретар може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в журналі судового засідання.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Філії та представництва, які не є юридичними особами - не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі (ОП ВС КЦС справа №760/32455/19 від 14.06.2021 р.)
Позивач подала позов до Національного авіаційного університету в якому вимагала суд зобов’язати свого роботодавця - Коледж інженерії та управління Національного авіаційного університету - поновити її на роботі, а також, вимагала визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати їй моральну шкоду. Коледж інженерії та управління, відповідно до встановлених обставин справи - є філією Національного авіаційного університету. Разом із тим, судом першої інстанції задоволено позов частково (зменшено лише розмір заявленої нею моральної шкоди із 20000 до 10000 грн. - у всьому іншому позов задоволено). Суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції лише в частині моральної шкоди, зменшивши її вже до 3000 грн. В іншій частині рішення суду змінено не було. Втім, відповідач - в особі представника від НАУ, подав касаційну скаргу. Мотивована вона тим, що позивачка пред'явила позов до філії університету, яка не є юридичною особою, що підтверджується витягом з положення про КІтУ НАУ. На думку заявника, підприємство, установа, організація, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати сторонами у цивільному процесі. Отже, справи, за позовами у яких відповідачем зазначено особу, що не має цивільної процесуальної дієздатності, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Читати повністюУ цій справі ОП ВС КЦС провів аналіз можливості філії виступати стороною процесу та розглянув питання правових наслідків - у вигляді процесуальних рішень, які повинен прийняти суд, встановивши такого неналежного відповідача.