1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений (ВС КЦС справа № 753/14399/16-ц від 29.09.2021 р.)
При цьому, як вказав ВС КЦС - проста констатація суду про відсутність доказів неможливості його сплати, не є належним викладом підстав відмови у задоволенні клопотання про зменшення судового збору. Таким чином, ухвалу суду про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги, за яку скаржниця не змогла сплатити судовий збір - була скасована, а справа направлена на новий розгляд.
Заочним рішенням суду, із відповідача було стягнуто заборгованість за кредитним договором. Не погоджуючись із таким та заявляючи що її не було повідомлено про розгляд справи, відповідач подала заяву про перегляд заочного рішення, проте отримала відмову. Після цього - відповідач звернулась із апеляційною скаргою на це заочне рішення суду. Разом із такою апеляційною скаргою вона подала клопотання про зменшення судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
На підтвердження свого клопотання - відповідач надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо відсутності у неї будь-яких доходів протягом декількох років та відсутність майна, яке можно реалізували для сплати судового збору.
Апеляційний суд клопотання не задовольнив, оскільки вважав, що належних доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору вона не надала. Чому подані докази не є належними - суд у своїй ухвалі не пояснив. Як наслідок - апеляційна скарга була залишена без руху (через несплату збору). Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Приніс правильну довідку з органу фіскальної служби про відсутність доходу і суд звільняє від сплати судового збору (ВС/КЦС у справі № 761/12145/17 від 02 серпня 2019р.)
Іноді все просто. Стосовно уникнення сплати судового збору. Просто дивуєшся, яке в нас раптово людяне правосуддя. «Ну немає в мене доходу і довідка є J». Тільки треба окремо подати відповідне клопотання із посиланням на ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Один момент. Довідка від органу державної фіскальної служби повинна бути «свіжою» та за період один календарний рік до дати звернення до суду із позовом чи скаргою. А далі треба очікувати на гуманізм осіб у мантіях…
Насамкінець в цій постанові ВС були також роздуму та міркування про практику ЕСПЛ. Так у справі «Креуз проти Польщі» ЕСПЛ наголосив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. В якому випадку це застосовується знає лише ясновельможний пан суддя!