1. Після видалення свідків головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання. Наприклад, “Справа розглядається Галицьким районним судом м.Львова у складі судді Кравчука за участю секретаря судового засідання Ганичівської”.
2. Далі головуючий роз´яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи судді, секретарю, перекладачу, спеціалісту. Підстави відводу передбачені у ст. 20 – 22 ЦПК. Зокрема, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті справи; він на попередньому розгляді даної справи брав участь у процесі як свідок, експерт, перекладач, представник, прокурор, секретар судового засідання; він є родичем сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі; перебуває в особистих стосунках з особами, які беруть участь у справі; будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів в його безсторонності.
Проте суддя не зобов‘язаний зачитувати зміст зазначених статей, а може роз‘яснити право заявити відвід, якщо особа, яка бере участь у справі, сумнівається в об‘єктивності та безсторонності суду.
Роз‘яснивши право заявити відвід, суддя запитує в осіб, які беруть участь у справі, чи бажають вони заявити відвід. Часто замість цього судді запитують, чи довіряють особи, які беруть участь у справі, суду. Вважаємо, що такого запитання слід уникати, оскільки недовіра і відвід – це не тотожні поняття. Сторона може не довіряти суду, але правом заявити відвід не скористатися.
У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.
Заява про відвід вирішується у нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Ухвала оскарженню не підлягає.
Про наслідки відводу суду див. коментар до ст. 25 ЦПК.
page
youtube
