Головна Сервіси для юристів ... Закони Цивільний процесуальний кодекс України Стаття 62. Документи, що підтверджують повноваження представників Стаття 62. Документи, що підтверджують повноваженн...

Стаття 62. Документи, що підтверджують повноваження представників

Цивільний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 8646

    Переглядів

  • 8646

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

    1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

    2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

    2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

    У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд постановляє ухвалу, яка зазначається секретарем судового засідання у протоколі судового засідання, а довіреність або засвідчена підписом судді копія такої довіреності приєднується до справи.

    {Абзац другий частини другої статті 62 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024 }

    Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

    3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

    {Частина третя статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2801-IX від 01.12.2022 }

    4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

    1) довіреністю;

    2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

    3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

    {Частина четверта статті 62 в редакції Закону № 3022-IX від 10.04.2023 }

    5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

    6. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

    7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

    {Частина сьома статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1416-IX від 27.04.2021 , № 2801-IX від 01.12.2022 }

    8. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

    9. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    {Стаття 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 }

    Попередня

    62/525

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Вказівка в ордері, що правова допомога надається «у судах всіх інстанцій незалежно від спеціалізації», є достатнім підтвердженням повноважень адвоката надавати правову допомогу в будь-яких судах України, і не вимагає уточнення (ВС КЦС справа №756/334/21 від 13.04.2022 р.)
     Справа стосувалась визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Коли перша інстанція частково задовольнила позов позивача - відповідачі вирішили подати апеляційну скаргу.

    Від імені відповідачів, апеляційну скаргу подавала адвокат. Але така скарга була повернута за ухвалою суду - бо апеляційний суд мотивував тим, що до апеляційної скарги на підтвердження наявності у неї права на підписання та подання апеляційної скарги адвокат надала ордери на надання правової допомоги та договори про надання правової допомоги, які є неналежними - бо в ордерах зазначено про надання правової допомоги адвокатом «у судах всіх інстанцій, органах юстиції, правоохоронних органах, банківських установах». 

    Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 - апеляційний суд вказав, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. 

    Якщо, вважали судді апеляції, в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Читати повністю

    1. Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

    1. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників є одним із засобів доказування в цивільному процесі. Проте, засобом доказування є лише такі пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, які дані ними під час допиту за правилами, які встановлені для допиту свідків.

    Допит сторони як свідка не означає зміну процесуального статусу. Йдеться лише про дотримання під час допиту сторони або третьої особи (їх представників) процедури, яка встановлена для допиту свідка.

    2. Пояснення бувають трьох видів: твердження, визнання та заперечення.

    Твердження – це пояснення, в якому містяться відомості про факти, які згідно із законом повинні доводити сторони та треті особи.

    Визнання – це пояснення, яке містить відомості про факти, які згідно із законом повинна доводити інша сторона.

    Визнання фактів поділяється на судове і позасудове. Позасудове визнання не має значення, оскільки воно здійснюється поза процесуальною формою його одержання в цивільному процесі. Визнання ж в суді входить до складу пояснень сторін, робиться в установленому цивільно-процесуальному порядку і процесуальній формі.

    Визнання факту може бути беззастережним, тобто простим або із застереженням, тобто кваліфікованим. Простим є визнання, коли особа повністю визнає певний факт, а кваліфікованим може бути таке визнання, коли особа визнає певний факт, проте зазначає певні специфічні дані, які стосуються даного факту.

    Процесуальним наслідком визнання в цивільному процесі однією зі сторін факту встановленим, є набуття фактом безспірного характеру і звільнення другої сторони від його доказування. Це підтверджується нормою ч. 1 ст. 61 ЦПК, згідно якої, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

    Заперечення – це пояснення, в якому заперечуються факти, наведені іншими особами, які беруть участь у справі.

    3. Засобом доказування будуть вважатися лише такі пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, які дані ними в якості свідків. Такі пояснення можуть бути дані зазначеними особами лише в судовому засіданні. Порядок допиту сторін, третіх осіб та їхніх представників, визначено статтею 184 ЦПК, згідно якої вказані особи допитуються як свідки згідно із статтями 180–182, що встановлюють загальний порядок допиту свідків.

    Даний засіб доказування є більш ефективним для правильного вирішення справи, на відміну від пояснень сторін та третіх осіб, передбачених ЦПК 1963 року, оскільки тепер за надання суду неправдивої інформації сторони, треті особи та їхні представники можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за статтею 384 КК за завідомо неправдиві показання.

    Положення чинного ЦПК щодо переліку засобів пропонується уточнити і передбачити в якості доказу і пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, поряд з їх поясненнями як свідків. По-перше, примусити таких осіб давати пояснення під присягою не можна, а по-друге, існують категорії справ, у яких, крім пояснень сторін, інших доказів не буває (розірвання шлюбу, визнання угод недійсними з підстав введення в оману), і це ускладнює виконання завдань цивільного судочинства. Тому для уніфікації процесуальних норм законодавцю слід використати положення КАС, відповідно до яких сторони, треті особи та їх представники можуть бути допитані як свідки за їх згодою. У випадку , якщо під час дачі пояснень не під присягою сторонами були визнані певні обставини або позов в цілому, то в такому випадку суд повинен це враховувати, розцінюючи це не як доказ, а як диспозитивне розпорядження стороною своїми матеріальними правами та процесуальними засобами захисту.[23]

    Щоправда, до цього часу залишається дискусійним питання про кримінальну відповідальність сторін, третіх осіб та їхніх представників за відмову від дачі показів згідно статті 385 КК України, у випадку, коли зазначені особи заявили про свій намір дати покази в якості свідка, були приведені до присяги згідно статті 180 ЦПК, тобто набули статусу свідка, проте після цього змінили свою думку і вирішили відмовитися від дачі пояснень. На нашу думку, якщо сторони, треті особи чи їх представники виявили бажання давати покази в якості свідків, вони не мають права відмовитись від дачі показань, оскільки за таку відмову можуть нести кримінальну відповідальність згідно статті 385 КК.

    4. Представники-адвокати не можуть бути допитані навіть за їх згодою щодо обставин, які стали їм відомі у зв’язку із виконанням професійних обов’язків (ст. 51 ЦПК).

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати