1. Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.03.1972р. “Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним” справа про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним може бути порушена лише за заявою осіб, зазначених у ст.237 ЦПК.
Чинним законодавством суду не надане право зі своєї ініціативи порушувати справу про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним.
До членів сім`ї фізичної особи відповідно до ст.3 Сімейного Кодексу України належать особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Це, зокрема, чоловік (жінка), діти, батьки, непрацездатні особи, які перебувають на утриманні, інші родичі, які проживають з даною особою і ведуть спільне господарство (ст. 64 Житлового Кодексу України)
2. Заява повинна відповідати загальним вимогам щодо форми і змісту позовної заяви (ст.119 ЦПК України) з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею. Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.03.1972р. “Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним”, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява подана неправомочною особою, суд повинен, не закриваючи провадження в справі, обговорити питання про заміну неналежного заявника належним. Але оскільки чинним ЦПК не передбачено інституту заміни позивача (заявника), суддя відмовляє в задоволенні заяви і закриває провадження у справі на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України (заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).
Якщо провадження у справі буде закрито у зв`язку з відмовою заявника від своєї вимоги (п.3 ч.1 ст.205 ЦПК), то ця обставина не виключає можливості порушення цим же завником справи про обмеження дієздатності тієї ж особи у випадку, якщо останній, за твердженням заявника продовжує зловживати спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами і після закриття судового провадження у справі.
3. Повнолітні члени сім´ї особи, інтереси яких зачіпає порушення справи про визнання такої особи обмежено дієздатною чи недієздатною, беруть участь у процесі як заявники тоді, коли вони самі звертаються до суду або у випадку залучення їх до справи за заявою, поданою в їх інтересах профспілковою або іншою громадською організацією, прокурором, органом опіки та піклування, психіатричним лікувальним закладом.
4. До близьких родичів, які можуть подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною відносяться особи, пов`язані між собою походженням одного від другого або спільним походженням від одного предка, а також родичі подружжя. Відповідно до ст. 52 ЦПК до близьких родичів належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім´ї або близький родич цих осіб.
5. Не виключено звернення до суду і кількох уповноважених заявників. Хто б не подав заяву, всі повнолітні члени сім`ї особи, яку хочуть обмежити в дієздатності, обмежити неповнолітню особу в праві самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права, або визнати недієздатною беруть участь в судовому процесі в якості заявників, адже процес ведеться в їх спільних інтересах.