1. Коментована стаття передбачає окремі принципи цивільного процесу. Принцип поваги честі і гідності учасників цивільного процесу полягає в тому, що суд зобов‘язаний дотримуватися етичних норм як в суді, так і поза судом. Зміст цих принципів можна розкрити через положення, які містяться у Кодексі професійної етики судді, затвердженому V з´їздом суддів України 24.10.2002р. Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Суддя у визначеному законом порядку надає засобам масової інформації можливість одержувати відомості, виключаючи при цьому порушення прав і свобод громадян, приниження їх честі й гідності, а також авторитету суду та статусу судді.
Суддя при здійсненні правосуддя не повинен допускати проявів учасниками процесу чи іншими особами неповаги до людини за ознаками раси, статі, національності, релігії, політичних поглядів, соціально-економічного становища, фізичних вад тощо.
Суддя має утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри в рівність професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
Принцип рівності перед законом означає однакове застосування судом закону до усіх учасників процесу та у відповідності до мети правової норми, неупереджене ставлення суду до усіх учасників процесу та забезпечення їм рівних процесуальних прав.
2. В окремих випадках, прямо передбачених законом, для окремих учасників процесу можуть встановлюватися додаткові гарантії реалізації їх права на звернення до суду, зумовлені наявністю певних об‘єктивних чи суб‘єктивних причин. Так, головуючий вправі дозволити не вставати при звертанні до суду, якщо учаснику процесу це важко за станом здоров‘я; окремі категорії позивачів звільнені від сплати державного мита або подання копій документів; за окремими позовами встановлено альтернативну підсудність. Ці гарантії доступності правосуддя не вважаються порушенням принципу рівності учасників перед законом і судом, оскільки встановлені безпосередньо законом (а не судом) і не стосуються розгляду конкретної справи.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Вимога про визнання протиправною та недійсною оцінки нерухомого майна, навіть якщо на її підставі звернуто стягнення на іпотеку - є неефективним способом захисту (ВС КЦС №754/10703/22 від 10.09.2024 р.)
Позивачка вважала звіт виконаним із істотними порушеннями і заниженим порівняно із ринковою вартістю квартири. Отже, банк використовував невірну оцінку майна та її результати для прийняття рішення про державну реєстрацію, що є незаконним. Проте судами першої і другої інстанції їй було відмовлено у позові. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обраний позивачкою спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання протиправною та недійсною оцінки відповідно до звіту та висновку про вартість майна - не може призвести до захисту або відновлення порушеного майнового права позивачки. Обрання позивачкою неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, а відтак суд не вбачав необхідності надавати оцінку іншим доводам позовної заяви. Попри подання касаційної скарги, в якій позивачка пояснювала, що суди не звернули увагу на роль такої оцінки у реєстраційній справі банку - ВС КЦС теж відмовив їй у вимозі через неефективність обраного способу захисту. Читати повністюЖінка просила суд про визнання протиправною та недійсною оцінки нерухомого майна в своєму позові. Справа в тому, що під час ознайомлення з реєстраційною справою на підставі якої банк звернув стягнення на її квартиру, що перебувала в іпотеці - висновок, виконаний суб`єктом оціночної діяльності про незалежну оцінку нерухомого майна - трикімнатної квартири, яка належала жінці - був виконаний без попередження її як власниці, без огляду квартири оцінщиком та без вказання причин складення такої оцінки без огляду.